У понеділок, 7 грудня, медійний простір Нідерландів облетіла новина про картини класичних голландських майстрів, які були вкрадені майже 11 років тому з Музею Західної Фрісландії, а тепер, нібито, знайдені в Україні.
Як повідомляє Європейська правда, Перший канал Нідерландів випустив сюжет, у якому Музей заявив, що знає про долю 24 картин, а також великої кількості витворів мистецтва зі срібла, які були викрадені з нього в 2004 році, передає Корупція Інфо
Вранці директор музею дав прес-конференцію, на якій повідомив, що картини зараз – на сході України, під контролем "націоналістичного угрупування". Він пояснив, що музей вів з ним переговори, але сторони не змогли зійтися на сумі винагороди за повернення картин.
Цифри змінювалися протягом дня, звучала ціна в 50 млн євро, але остаточна інформація така: музей пропонує 50 тис., бійці хочуть 5 млн євро.
Бійців цього батальйону в новинах прямо називали злочинцями.
Музей нібито був змушений оприлюднити цю інформацію, бо вважає високою імовірність, що українці мають намір перепродати картини. Однак тепер директор, за його словами, побоюється, що бійці просто знищать ці картини, які після такого розголосу стали для них небезпечними.
Також з’явилося повідомлення, що командиром добровольчого батальйону, про який йдеться, є Борис Гуменюк. У сюжеті було сказано, що до історії начебто причетні лідер Свободи Олег Тягнибок та екс-голова СБУ Валентин Наливайченко.
"А "добити" глядача іміджем "українських нацистів" покликане фото Тягнибока, яке демонструють музейники: на ньому лідер Свободи наче "кидає зігу". Байдуже, що лівою рукою і що це – не "зіга", а випадково вихоплений фотографом момент. Для глядача імідж створено", – пише видання.
Випуск завершило інтерв’ю міністра закордонних справ Нідерландів Берта Кундерса, який, по суті, підтвердив інформацію про те, що викрадені картини справді перебувають десь в Україні. Він повідомив, що поговорив з президентом Петром Порошенком та главою МЗС Павлом Клімкіним, але "нічого конкретного це поки що не принесло".
Крім того, ведучий зазначив, що міністр спростував причетність СБУ до викрадення картин.
На сайті каналу розміщено дещо більше інформації. Зокрема, наведені цитати Артура Бранда, який займався розслідуванням викрадення картин. Він стверджує, що СБУ причетна до цієї справи.
В окремій програмі на тому ж каналі цій історії було присвячено ще більше уваги.
"З іншим фокусом уваги і – з іще гіршими наслідками для іміджу України", – пыдкреслює Європейська правда.
Директор музею називає бійців, що зараз утримують ці картини, "темними силами", каже, що не знає, що там відбувається, "за фасадом політичного життя" в Україні, й обурюється, що Порошенко не віддає ці картини.
У сюжеті батальйон також названий неонацистським, повідомляється про причетність спецслужб до цієї справи.
Канал демонструє уривок із інтерв’ю з українським послом Олександром Горіним. Той каже, що вже одного разу в подібному випадку Україна повертала Нідерландам витвори мистецтва та що для початку ці картини ще треба знайти, а вже потім повернути.
Після сюжету у студії була також розмова з експертом Гертом-Яном Деннекампом. Він повідомив, що ОУН відхрещується від Гуменюка, каже, що той був звільнений ще навесні, та водночас ставить під сумнів ці заяви, бо "Україна є країною, де є багато брехні". Він також каже, що Гуменюк брав участь у виборах за списками Свободи.
Ведуча згадує Угоду про асоціацію, каже, що ця справа показує, наскільки корумпованою є Україна, і питає експерта, чи готова Україна до таких тісних відносин з ЄС. Той відповідає, що Порошенко якраз-таки й обіцяє боротися з корупцією, але багато хто зазначає, що президент робить недостатньо.
На іншому важливому каналі країни, RTL Nieuws, також вийшов в ефір великий фрагмент з інтерв’ю директора музею. В ньому додано інформацію, що бійці добровольчого батальйону, за їхніми словами, знайшли витвори мистецтва на віллі одного з поплічників екс-президента України Віктора Януковича.
Представник музею виглядав роздратованим і казав, що таке ставлення до цих картин (вони зберігаються дуже неохайно, можуть бути серйозно пошкоджені) є образою для Нідерландів, для Західної Фрісландії та міста Гоорн.
"Репортер часто плутається, називає нинішніх власників картини то терористами, то повстанцями, каже, що шанс на повернення картин є, але невідомо, яку владу має президент у країні, яка потерпає від війни", – зауважує Європейська правда.
Видання робить висновок, що через цю історію сталася "PR-катастрофа" для України.
"Нідерландські канали зберігають відносно нейтральний тон і переважно уникають далекосяжних висновків. Але уявіть на хвилинку, яке враження від перегляду отримає пересічний голландець, яке враження він матиме про Україну", – пояснює Європейська правда.
За даними видання, коментарі в інтернет-версіях місцевих ЗМІ рясніють фразами на кшталт "і ця країна хоче до Європи?".
Міністерство внутрішніх справ України займається розшуком голландських картин, повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
При цьому міністр підкреслив, що пошуки ускладнили дії самого музею.
"Музей сам почав переговори. Яким чином він їх вів – невідомо. Зараз до цього підключилося і МВС, і посольство Голландії. Сподіваюся, що наші скоординовані зусилля приведуть до успіху", – сказав Клімкін.
Міністр повідомив, що даний інцидент "дуже важливий для тих, хто намагається зіпсувати наш імідж, що важливо перед референдумом 6 квітня".
Нагадаємо, 6 квітня 2016 року у Нідерландах пройде референдум щодо Угоди про асоціацію України і Євросоюзу.
"Сподіваюся, що це ніяк не вплине (результати референдуму) і ми продемонструємо до референдуму успіх (розслідування). І всі зрозуміють, як це треба робити – не починати неконтрольовані переговори невідомо з ким і не розголошувати цю інформацію, а працювати в контакті між правоохоронцями двох країн. Як це відбувається зараз, після того, як голландська сторона коротко підняла це питання під час візиту президента в Голландію", – сказав Клімкін.
