“24 лютого це стало очевидно. Цієї ночі це стало очевидно навіть тим, хто все одно закривав очі. Обстріл атомної станції для того, щоб залякати і закріпитися – це квінтесенція всієї енергетичної політики Росії. Після нашої перемоги вона не зміниться. Змінитися має Європа, яка починає прозрівати. Уже навіть в Німеччині розуміють, що гроші за газ – це ракети націлені на єпропейців. Уже в Європі розуміють, що російська нафта токсична. Уже ні для кого не секрет, що Російська Федерація не веде енеретичний бізнес. Вона веде енергетичні війни. Наше завдання сьогодні – перемогти у війні. Наше завдання завтра – зробити так, щоб про війну не забули. Це сьогодні ми маємо заяви МАГАТЕ і розуміння ситуації з боку бізнесу, який в Росії просто націоналізовують. Завтра вилізуть ті, хто повертатиме ситуацію назад. Тому наше завдання – також документувати використання енергетики в якості зброї. А тепер що можна зробити реалістично. Енергетичні активи – це зброя. Зброю конфісковують. Ми можемо і маємо вимагати повної конфіскації всіх енергетичних кативів Російської Федерації в світі. Ми можемо і маємо використати ці активи для того, щоб збільшити фонд відбудови України. Російський енергетичний актив іде …. ні, не туди. Він іде з молотка”.
Про це пише Telegram-канал “Ель Мюрід”.
Усього ЄС імпортує близько 140 млрд трубопровідного та 15 млрд зрідженого газу походженням з Росії, що становить 45% загального імпорту та 40% споживання газу до ЄС. Прийнято 10 пунктів, реалізація яких призведе до відмови від 50 млрд. кубометрів російського газу на рік. Реалізація цих пунктів має знизити імпорт із Росії на зазначену величину вже до 2023 року. Основним пунктом є заміна російського газу на газ іншого походження (передбачається, що це дозволить замістити 30 із 50 млрд кубометрів). Інші пункти спрямовані на заміщення газу іншими джерелами енергії або заходами економії, що дають змогу знизити споживання газу в Європі.
Якщо за рік Європа зможе реалізувати цей план, не виключено, що буде прийнято наступний. Менш кризовий, але більш розтягнутий за часом. Завдання те саме — продовжити зниження споживання саме російського газу. Є негласний контрольний показник, якого європейці мають намір досягти до 26-27 року — частка Росії на газовому ринку Європи має скоротитися до 20 відсотків максимум. Тобто, зі 150 млрд нинішніх кубометрів частка російського газу має опуститися до 65-70 млрд. Фактично це означає, що доля Північного потоку-2 вже вирішена — він перестане бути необхідним навіть теоретично, і більше — виникне питання про завантаження всіх наявних трубопроводів . До кінця 23 року Газпром зобов’язаний прокачувати через територію України 40 млрд кубометрів, приблизно 60 млрд, що залишилися, припадуть на Північний потік-1, Ямал і Турецький потік.
По суті, це кінець усім газовим мріям кремлівської знаті, як вона наказуватиме Європою, крутячи вентиль в один чи інший бік. Із шантажистом переговорів не ведуть, як і з терористом. Дивно, що такі прості речі у Кремлі так і не змогли зрозуміти.
І чого ж не жилося? Сиділи б собі на трубі, крали помаленьку. Ні, захотілося старій стати володаркою морською! Пушкіна читати треба було, але звідки, якщо вони і буквар-то навряд чи подужали …
