У відповідь на претензії РФ на Крим Україна може висунути територіальні претензії до Путіна, оскільки навіть за документом, на який посилається Москва Крим не просто був переданий Україні, а Росія отримала за нього левову частку територій.

Іван Ус, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень, відзначив у коментарі для українського каналу, що наразі відбувається значна кількість зустрічей та обговорень з метою знаходження шляхів вирішення конфлікту. Однак усі розуміють, що в даній ситуації говорити про дипломатичне вирішення питання є надзвичайно складним. На сьогодні Росія має свої інтереси, і коли в Кремлі кажуть, що «хочуть миру», слід усвідомити, що саме вони розуміють під цією фразою.

Росія прагне того, щоб Україна «здалась без бою», і це в їх розумінні і є мирна угода, – зазначив він.

Водночас в розумінні України це – відновлення територіальної цілісності, повернення Криму, на що Росія не погоджується. Саме тут поле взаємодії відсутнє, тому що Україна не може відмовитися від своїх територій. Росія ж не хоче повернути не лише те, що захопила в 2014 році, а навіть так звані «нові території».

Головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень зазначає, якщо Росія наполягатиме на тому, що Крим залишиться їй, тоді Україна відповідно може висунути територіальні претензії, зокрема, до певних територій Росії, які належали Україні та були обміняні на Крим,

Росіяни, за словами консультанта, повторюють, що вони «подарували» нам Крим, але в обмін на півострів ми віддали також значні території. Тоді можна порушувати питання щодо територій інших країн, які були захоплені Росією. Зокрема, північні території Японії, Кенігсберг, який росіяни називають Калінінградом тощо.

«Ці питання потрібно повернути на порядок денний, щоб Росія розуміла, що затягування війни і неповернення до кордонів 1991 року для неї може закінчитися втратою навіть тих територій, які в неї є. Це буде дуже складно довести, але по іншому не можливо досягти миру. Всі ці питання необхідно обговорювати зокрема на Саміт миру», – підсумував Іван Ус.