Військово-політичний оглядач Костянтин Машовець прокоментував ситуацію на фронті.
Він каже, що на Токмацькому напрямку криза оборони противника продовжує наростати. Причому, судячи з тих дій його командування, що воно здійснює й які фіксує наша група (ІС)… командні структури противника, якщо й не в паніці, то принаймні у дуже сильному хвилюванні… Що є не дивним.
«Передові підрозділи ЗСУ не тільки звільнили с.Роботине й просунулись трохи південніше та східніше цього села, а й продовжують рух по напрямку на с.Вербове. Це, по-суті, означає, що ЗСУ приступили вже до прориву перших позицій головного рубежу оборони противника…» — зазначає оглядач в повідомленні на своїй сторінці у Фейсбук.
Він стверджує, що перші ознаки нервування російського командування проявились ще декілька діб тому, коли під Новопрокопівку були переміщенні прямо з сусіднього Василівського напрямку підрозділи 503-го мотострілецького полку (мсп)… що з тактичної точки зору, виглядало, м’яко кажучи трохи авантюристично…
Але, далі, це нервове смикання та наростання авантюристичності у діях російського командування продовжилось — дві доби тому, сюди ж, до місця «прориву» ЗСУ почали підтягуватись підрозділи й 4-ї військової бази (ВБ). І знову таки, саме з Василівського напрямку…
«Тепер, ситуація й бойові порядки російських військ в районі с.Новопрокопівка, а також західніше та східніше цього н.п. нагадують такий собі «творчий безлад». Так як кого тільки не пригнало нервуюче російське командування обороняти Новопрокопівку…» — стверджує Машовець.
Загалом, як каже оглядач, «під Роботине» російське командування кинуло все що нашкрябало у себе у оперативному тилу й навіть потягнуло сюди підрозділи із сусіднього напрямку… й все це на ділянці від с.Копані до району східніше с.Новопрокопівка, на фронті шириною приблизно у 12.5 км…
Що характерно, зазначає Машовець, всі ці «рокадні перегрупування» противника відбуваються на рівні одного оперативного напрямку — Мелітопольского, з інших напрямкуів тут тільки 7-а дшд…
«Це свідчить про нестачу у противника не тільки резервів оперативного рівня, а в першу чергу — про гострий дефіцит часу. Ситуація почала настільки динамічно розвиватися, що у російського командування просто вже немає часу тягнуть звідкись здалеку більш-менш значні за обсягом та рівнем резерви… Йому доводиться тасувати полки та батальйони, як-то кажуть — «по місцю»… міняючи їх місцями у межах одного оперативного напрямку, по принципу «з неатакованої ділянки — на атаковану»…» — зазначає оглядач.
Також експерт прокоментував і Бердянський напрямок.
Він каже, що по рубежу с.Любимівка — с.Орлинське противник розгорнув вогневі підрозділи 305-ї артилерійської бригади (абр)…
Як вважає Машовець, для цих засобів ураження, це досить незвично близько до переднього краю (в середньому — 8 — 12 км, при максимальній дільності стрільби основного озброєння бригади — від 30-33 км до 40 км)…
Експерт вважає, що це зроблено для того, аби мати можливість бити «глибше» по нашому тактичному тилу… як у рамках контр-батарейної боротьби, так й для того, аби не давати можлівість українському командуванню нарощувати зусилля на цьому напрямку шляхом інтенсивних вогневих нальотів по основним районам зосередження та розгортання частин й з’єднань ЗСУ.
«Окрім цього, варто сказати, що противник досить актвино діє на цьому напрямку модульними баражуючими боєприпасами типу «ZALA-Ланцет». Фіксується, як мінімум, 2 підрозділу рівня «рота», підготовленних для застосуання цих баражуючих боєприпасів).» — додає експерт.
Оглядач зауважив, що у сенсі можливої протидії подальшим наступальним діям ЗСУ на цьому напрямку, його більше цікавить ситуація із 336-ю обр МП та 5-ю окремою танковою бригадою (отбр). Обидва з’єднання зосередженні та розгорнуті у районах, що прикривають фланги Старомлинівського вузла оборони противника.
Зважаючи на все вище сказане, експерт не думає, що після Старомайорська та Урожайного… з’явились значні підстави стверджувати, що на Бердянському напрямку ЗСУ вже спромоглися «впритул наблизитись» до «значного оперативного успіху». До цього, тут ще, дуже не близько…
Проте, варто розуміти, що це все реально, варто лиш почекати.
