Колишній офіцер Генштабу Збройних Сил України, полковник запасу та досвідчений військовий експерт Олег Жданов поділився інформацією про серйозні проблеми, з якими зіткнулися російські окупанти на півдні України.
Він зазначив, що на Запорізькому напрямку 58-а армія Росії відчуває виснаження, також сильний тиск зазнає 5-а армія. При цьому у ворога виникли труднощі з ротацією військ, так як немає вільних резервів їх заміни.
«58 армія у них, швидше за все, вже відчуває втому. Справа в тому, що запеклі бої тривають у двох секторах на південь від Оріхового, а українські війська атакують 58 армію і вона швидше за все зазнає втоми та виснаження передових підрозділів, які ведуть напружені бої вже понад вісім тижнів без ротації», – підсумував експерт.
Раніше експерт розповів, чи можна знищити російські заводи з виробництва ракет. Жданов зазначив, що зараз є протибункерні ракети. При цьому як би виробництво не ховали під землю, завжди будуть якісь комунікації, котрі виходять на поверхню.
“Ось тут ахіллесова п’ята будь-якого прихованого військового заводу”, – додав фахівець.
Тим часом американські аналітики ISW Кароліна Хірд та Катерина Степаненко, Фредерік В. Каган з американського інституту підприємництва в матеріалі TIME назвали три варіанти розвитку українського контрнаступу.
У публікації зазначається, що ситуація в Україні залишається сприятливою для Києва, незважаючи на обмежений прогрес, досягнутий у контрнаступі.
Американські аналітики розповіли про варіанти розвитку контрнаступу Сил оборони, за яких він буде успішним.
По-перше, нинішній український механізований прорив може бути успішним, і українці можуть використати його досить глибоко, щоб розбити частину або всі російські оборонні лінії.
По-друге, російські війська, які вже страждають від серйозних моральних та інших системних проблем, можуть зламатися під тиском і почати контрольований або неконтрольований відхід.
По-третє, постійний тиск і кампанія перекриття, підтримана масштабними зусиллями на кшталт тієї, що триває зараз, може створити дірки в російських оборонних лініях, якими українські війська зможуть скористатися спочатку на локальному рівні, а потім і для глибшого проникнення.
Перший і другий варіанти експерти вважають можливими, проте не дуже ймовірним.
Третій – найбільш вірогідний шлях до українського успіху.
Він буде повільнішим і поступовим, ніж два інших, і повільнішим, ніж того бажають і очікують західні прихильники України.
І він залежить від допомоги Заходу, який має забезпечити Україну постійним поповненням обладнання, ймовірно, протягом багатьох місяців, щоб Україна могла підтримувати свій тиск доти, доки російські війська не створять такі пробої на фронті, які українці зможуть використати.
Повільний темп контрнаступу, який Україна використовувала до 26 липня, обумовлюється тим, що ЗСУ хочуть мінімізувати втрати з нашого боку. Він також не спрямований на виснаження росіян, а скоріше на постійне витіснення росіян з їхніх підготовлених оборонних позицій таким чином, щоб українці могли скористатися цим для досягнення оперативно значущих успіхів.
Це все ще маневрена війна, а не війна на виснаження, просто в повільнішому темпі. Тому вона вимагає терпіння, але може бути успішною, – зазначають фахівці.
З таким підходом українці досягли успіху як у Херсоні, так і на Харківському напрямку.
У публікації зазначається, що Україна зберігає ініціативу і користується багатьма перевагами. Тим не менш, її контрнаступ може зазнати невдачі, оскільки росіяни можуть виявитися більш стійкими, ніж здається.
Ще однією причиною невдачі аналітики вказують те, що Захід може не встигнути вчасно надати Україні необхідне обладнання та підтримку.
Підстави для впевненості у можливості значних українських успіхів тісно пов’язані з низкою проблем, притаманних російській позиції в Україні та російській армії.
Зокрема, це те що російські війська розтягнуті, і через це страждають їхні лінії постачання.
Проте, незважаючи ні на що, враховуючи майстерність ЗСУ, можна бути впевненими в тому, що контрнаступ буде успішним.