Можливо, у певні дні втрати українських військових на фронті налічували до тисячі вбитих і поранених, але зазвичай ці втрати значно менші, повідомив секретар комітету Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки, нардеп від “Голосу”, ветеран Роман Костенко. Про це він сказав в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”, опублікованому 5 липня.

15 червня голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив, що щодня на сході України гине в середньому від 200 до 500 українських військових, ще більше зазнають поранень. Загалом, за його словами, Україна втрачає вбитими й пораненими на Донбасі до 1 тис. військових щодня.

Журналісти попросили Костенка прокоментувати ці дані, а також запитали, чому останнім часом влада країни озвучує українські втрати на фронті, хоча в перші місяці цього не робила.

“Я спілкувався з військово-політичним керівництвом і знаю, що ці втрати є меншими. Можливо, були певні дні, коли були й такі втрати, тобто до тисячі. Але, за моїми даними, втрати в рази менші. Важливо ще розуміти, що саме вважати втратами: це вбиті чи поранені, бо у військовому розумінні, поранені – це теж втрати. Тому що людина вибуває – її треба лікувати, а замість неї шукати іншу”, – пояснив Костенко.

Він наголосив, що проти публічного озвучування втрат під час війни, тому що за цими даними ворог може оцінити ефективність своїх дій на різних ділянках фронту.

“Мабуть, у керівництва держави є певна стратегія, щоб показувати масштаби цієї війни. Я противник того, щоб говорити про втрати саме в медійному просторі. При цьому, можливо, із партнерами нам дійсно варто ділитися такою інформацією, мовляв, дивіться, через те, що в нас немає такого озброєння й техніки, у нас великі втрати, а щоб захистити бійців, нам треба більше бронежилетів, нам потрібно збільшити дальність [зброї]. Мабуть, в Офісу президента – інша стратегія: якщо про втрати всім розповідати, то люди це побачать і чогось нам більше дадуть”, – припустив нардеп.

Костенко також зазначив, що значно збільшувати кількість мобілізованих українців немає сенсу – це не змінить ситуації.

“Ми повинні зважати на те, як іде зараз сучасна війна. Я завжди наводжу приклад: візьмемо 100 танків, у кожному з яких – по троє людей, тобто загалом це 300 людей. Думаю, 100 танків при вмілому їх застосуванні можуть зробити набагато більше, ніж тисячі людей, навіть десятки тисяч людей. Тому треба йти шляхом саме забезпечення технікою, під яку й мобілізовувати людей і вести їх у бій”, – сказав нардеп.

Він зазначив, що певна кількість мобілізованих потрібна, щоб замінювати корпуси резерву, але насамперед необхідно піднімати зараз оборонно-промисловий комплекс, змушувати його працювати, ремонтувати, давати конкретну зброю, якою можна вражати противника.

Помимо того, війна на півдні ще тільки починається, і ми маємо її виграти. Херсон буде звільнено, бо це стратегічний напрямок для нашого наступу.

«Битва за південь ще попереду. І ми маємо її виграти. Але в довгостроковій перспективі багато залежатиме від того, як ми захистимо наш Схід. Імперські амбіції Росії, як і раніше, включають позбавлення України виходу до Чорного моря та намір повернутися на те, що вони називають «російською територією», і якимось чином показати, що вони возз’єдналися», – говорить Костенко.

За словами Костенка, росіяни, як і раніше, мріють про «республіки» в Херсоні, Одесі та Миколаєві, які вони хочуть анексувати.

«Це у їхніх планах. Тому повернення Херсона – наша стратегічна мета. Він має бути повернутий разом із рештою наших територій. І я думаю, що направлення на Херсон може стати одним із пріоритетів нашого наступу. Але для цього ми маємо створити необхідні умови: техніку, особовий склад, бути добре навченими та підготовленими, обрати правильний напрямок та все, що передбачає військовий статут», – наголосив Костенко.