Після захоплення Авдіївки здавалося, що Росія візьме оперативну паузу і займеться відновленням боєздатності підрозділів, які зазнали колосальних втрат. Але замість цього вона продовжила за інерцією наступати, вичавлюючи з військ потенціал і навіть вводячи резерви. А тому березень 2024 року за втратами в армії РФ не став «нижчим» за попередні місяці, а за деякими показниками і зовсім рекордними.

У березні 2024 року російські окупаційні війська не зазнали рекордних втрат особового складу, але все ж таки вони виявилися досить високими – 28 200 осіб. Це четвертий показник за весь період повномасштабної війни та відносно стабільний з моменту авдіївського наступу РВВ. Зазначимо, що у жовтні 2023 року втрати окупантів становили 22 920 осіб, у листопаді – 28 550, у грудні – 29 970, у січні 2024 року – 26 220, а у лютому – 28 450. Таким чином, за півроку втрати особового складу склали 164 310 осіб.

Протягом першого місяця весни росіяни втратили 376 танків знищеними, пошкодженими та як трофеї. Це не рекордний показник втрат, але також досить високий. З іншого боку, він буквально до краю вичавлює місячний показник військово-промислового комплексу РФ з постачання танків у зону бойових дій та ремонтних потужностей рембатів і навіть заганяє їх у мінус. У цьому плані лютий, коли окупанти втратили 288 танків, дозволив окупантам навіть накопичити кілька основних бойових танків (ОБТ), а не тільки компенсувати втрати. У свою чергу, в зоні бойових дій все частіше стали використовуватися танки Т-62 і Т-54/55 в ударних колонах.

Втрати ББМ у березні становили 739 одиниць. Знову ж таки, це не рекордний показник, але й не низький. Крім того, в зоні БД стали з’являтися не тільки давні, що витягуються зі складів БТР-60 і БТР-50П, а й унікальні зразки. Зокрема, на фронті вперше було ідентифіковано, а заразом і знищено унікальну радянську командно-штабну машину «судного дня» – ВТС «Ладога». Використання в бойових діях таких унікальних музейних експонатів свідчить про те, що російські окупанти відправляють в Україну все, що здатні привести в робочий стан – незалежно від того, наскільки це унікальний зразок техніки.

У березні було зафіксовано рекорд втрат ствольної артилерії – 976 (попередній було встановлено у вересні 2023 р. – 947). Це може бути обумовлено поставками в зону бойових дій все більшої артилерійської компоненти типу, що буксирується.

Буксировані гаубиці радянського зразка (з недостатньою дальністю поразки мети та точністю) стають не тільки більш простою метою для далекобійної та високоточної артилерії в рамках контрбатарейної боротьби, а й для fpv-дронів.

Проте ВПК Росії зміг наростити такими поставками артилерійську компоненту окупаційних військ, адже на відновлення гаубиць, що знімаються зі зберігання, такого типу йде менше часу, ніж на відновлення САУ або РСЗВ.

За березень російські окупанти втратили 53 системи протиповітряної оборони. Це третій показник за весь час повномасштабної війни, а з липня 2023 року настільки суттєвий.

Знищення ППО є важливим елементом, що впливає не тільки на зону бойових дій, а й на захист у самій Росії, адже компенсація втрат часто проводиться за рахунок комплексів, що діють на території РФ.

Втрати автотранспорту. А ось у цій категорії у РВВ просто гіперрекорд за кількістю втрат за березень – 1546 одиниць.

Такий показник пояснюється тим, що неброньований автомобільний транспорт цивільного типу все частіше і масово застосовують не за призначенням – у тилу, а в ході штурмових дій по лінії зіткнення (ЛБС).

Нестача танків, ББМ, бронеавтомобілів для регулярних, системних штурмів позицій Сил оборони України компенсується транспортом взагалі без броні, у зв’язку з чим зростання втрат цієї компоненти є просто феноменальним.

Російська армія в Україні продовжує зазнавати високих і часом рекордних втрат. Очевидно, що концепція війни на виснаження працює успішно.

Так, це складна фаза війни, багатьом незрозуміла, адже в цей період не повинно бути прив’язок до територій – має бути прив’язка до кількості ворога, що знищується.

Показники минулих трьох місяців і березня, зокрема, вказують на те, що виснаження російських окупаційних військ йде за планом. Прискорення ж його можливе лише за збільшення підтримки від партнерів України, на що покладаються чималі надії.