Тиск на Російську Федерацію з боку країн Європи а також ОБСЄ перш за все пояснюється тим, що Москва спустила виконання завдання із зриву домовленостей на представників окупованих регіонів Донецької та Луганської областей, а ті не змогли її виконати.

Таку думку висловив речник української делегації у Тристоронній контактній групі Олексій Арестович у інтерв’ю ТСН.

На запитання, чи було із боку РФ блокування роботи трьох підгруп ТКГ через постанову ВР про проведення в Україні місцевих виборів 25 жовтня шантажем Арестович відповів ствердно.

“Цей шантаж і демарш не вдався. У мене взагалі склалося враження, що Кремль спустив виконання цього на представників ОРДЛО по той бік лінії розмежування, а вони все провалили і зараз Кремль дуже незадоволений ними і тими, хто цим безпосередньо керував. Вони досягли прямо протилежного результату”, – каже речник.

Також Арестович наголосив, що у Європі зараз повністю підтримують Україну, Меркель та Макрон схвалюють дії Зеленського, тоді як російською стороною вони незадоволені.

“Зараз вже три сторони, тобто Україна, Франція та Німеччина, наполягають на очній зустрічі спочатку політичних радників у Берліні, а потім — зустрічі на найвищому рівні. Росіяни ж мовчать. А питання, хто відповість за зрив парижських домовленостей, з кожним днем стає все актуальнішим. Бо це обличчя Росії й особисто Путіна”, – підсумовує Олексій Арестович.

Також в телеграм-канаді Klymenko Time підвели проміжні підсумки всього інтерв’ю Арестович.

Далі прямим текстом:

Спікер (або, як його називають офіційно, радник з інформаційної політики) української делегації в ТКГ Донбасом Олексій Арестович дав велике інтерв’ю ТСН. Велике, якщо не сказати величезне. Заощадимо ваш час і розповімо головне. Ну і наші враження.

В інтерв’ю є кілька важливих заяв, на які варто звернути увагу. Але пробиратися до них потрібно через кілотонни самозамилування Арестовича. І його розповіді про те, який він класний і як тепер, після його призначення, наша делегація прямо-таки ганяє по кутах переговірників Росії і «ЛДНР».

Правда, варто відзначити, що при всьому нашому скептичному і навіть негативному ставленні до Арестовича – він досить чітко поставив діагноз в одному питанні – оперативність (а вірніше її повна відсутність) української сторони в освітленні результатів переговорів по Донбасу. Ми постійно поступалися в цьому іншим учасникам переговорів. А апогеєм цієї проблеми була остання зустріч лідерів Нормандської четвірки. Де ВСІ важливі новини ми з вами отримували з російських ЗМІ. Арестович каже, що має намір вирішити цю проблему. Подивимося. Поки манера так хвалити себе в інтерв’ю гарного враження про його здібності явно не виробляє.

Що стосується головних озвучених фактів, які ми вважаємо важливим:

1. «План Б» по Донбасу нинішньої української влади заснований на введенні миротворців в регіон. І, що сумно чути, не відрізняється від плану екс-президента Петра Порошенка.

2. Закон про особливий статус Донбасу швидше за все буде продовжений в дії Верховною Радою. АЛЕ без включення в нього «формули Штайнмайера». Мотивація продовження – інакше Україна буде звинувачена в невиконанні Мінських і паризьких домовленостей. При цьому Арестович каже, що «формулу Штайнмайера» треба поправити. Мовляв, спочатку межа і виведення військ, а потім вибори. Ну, тобто, власне, ключове в цій формулі він і хоче змінити.

3. Виплат пенсіонерам Донбасу, які живуть на непідконтрольною території і не виїжджають звідти, – в доступній для огляду перспективі не буде. Позиція – «немає гарантій безпеки». Для працівників Червоного хреста, для нотаріусів або представників «Ощадбанку». Тому максимум, що пропонується – обслуговування на КПВВ: «Немає відповіді від російської сторони. ОБСЄ, Франція і Німеччина це підтримали ».

4. Відновлення Донбасу потребує $ 15-21 млрд. Але, ясна річ, почнеться це після демілітаризації і маси інших умов.

5. Є перспектива перепризначення спецпредставника Держдепу в Україні, наступника Курта Волкера. Але така пропозиція начебто як обговорюється. Особливо деталей Арестович тут не дав, визнавши, що не його рівень.

Ну і – в усіх поточних проблемах, від невиконання рішень нормандського саміту, до невідкритих КПВВ і затримок з проведенням обміну Арестович звинувачує Росію. Тут позиція передбачувана.