Голосування за нового міністра енергетики Германа Галущенко. За – 305 депутатів. Вражаюча одностайність. Після «казусу Вітренко» (коли двічі провалювалася в Раді його кандидатура) це тим більше вражає, пише політолог Володимир Фесенко в Facebook.

Як це пояснити? Ще кілька місяців тому я писав, що при висуненні кандидатів на посади міністрів потрібно шукати нейтральні кандидатури, тоді у них будуть шанси на проходження в парламенті. У випадку з Галущенко дуже схоже на те, що мова йде не просто про нейтральну кандидатуру, а про консенсусну.

Крім того, є в мене підозра, що конкуруючі в сфері енергетики олігархи вирішили різко стримати свій запал, і перестали перетворювати міністерство енергетики в ристалище конфліктів своїх інтересів. Що ж так вплинуло на їх поведінку? Гіпотеза перша – «санкції життєдайні», точніше, їх профілактичний ефект. Можливо, було і попередження на адресу обох конфліктуючих сторін.

Гіпотеза друга – конфлікт навколо міністерства енергетики став створювати величезні проблеми для всіх, в тому числі і для конфліктуючих сторін. З високою ймовірністю, під патронатом Офісу Президента був знайдений баланс різних бізнес-інтересів навколо міністерства енергетики.

Нарешті, судячи з голосування і вчора і сьогодні, український бізнес в особі різних своїх груп, присутніх в парламенті, демонструє запит на політико-економічну стабілізацію, і, одночасно, свою лояльність Президенту Зеленському. У бізнес-політичної групи Порошенко, і у бізнесу, що стоїть за «Голосом», навпаки, домінують опозиційні політичні інтереси і зв’язку з Коболєвим.

Ще одна показова тенденція. У фракції «Слуга народу» за Галущенко проголосували 227 депутатів (а вчора, за законопроект №2194 – 237 депутатів). Схожа картина у президентській фракції і по іншим голосуванням. Тенденція, однакова. А хтось передрікав розкол і розвал цієї фракції.

Поки що спостерігаємо прямо протилежну тенденцію. Офіс Президента і керівництво фракції «Слуга народу» явно налагодили ефективну роботу з депутатами своєї фракції (і не тільки з ними, виходячи з результатів голосувань). Але, безсумнівно, позначилися і ті інтереси різних економічних груп, про які я написав вище.

Нагадаємо, 28 квітня уряд України провів засідання загальних зборів акціонерів “Нафтогазу”, на якому було вирішено звільнити голову правління “Нафтогазу” Андрія Коболєва і призначити новим керівником компанії Юрія Вітренка, який виконував обов’язки міністра енергетики, а раніше був виконавчим директором компанії.

Згідно зі статутом “Нафтогазу”, призначення та звільнення з посади голови правління здійснюється відповідно до пропозицій наглядової ради, які подаються на підставі рішень наглядової ради про обрання та припинення повноважень голови правління. За інформацією агентства “Інтерфакс-Україна”, наглядова рада таких кадрових рекомендацій не давала.

У свою чергу Андрій Коболєв написав у соцмережі Facebook, що дізнався про своє “звільнення” зі ЗМІ та відповідної заяви не писав.