Луганський плацдарм вже давно привертає увагу умовами для контрнаступу, які там сформовані.
Російські окупанти гаряче намагаються наситити Луганщину своїми підрозділами, щоб утримати захоплені території.
Та хіба ми не бачили такого ж сценарію на Харківщині, як і на Правобережній Херсонщині? Це допомогло? Ні, від слова зовсім ні, – пише військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко на своїй сторінці у Фейсбуці.
“Я дуже часто в своїх зауваженнях і коментарях зазначав, що бачу звільнення Луганщини за сценарієм Харківщини. Правда зі своєю специфікою. До прикладу, на Харківщині стає більше лісових масивів, а на Луганщині болота переважають на низці перспективних напрямків протидії агресії”, – додає Коваленко.
Окрім того, ці плацдарми, як для великої та різноманітної України, як близнюки. Але, вони також стали близнюками від дій російських окупантів, які не змінили звичок фарширувати м’ясо в будь-якій незрозумілій ситуації.
Ось, наприклад, РОВ зараз інтенсивно намагається наситити місце мінометними батареями, приписуваними 252 та 752 МСП. На лінію сенсу вигнали свіжу і, що важливіше, відносно обладнану БТГр 35 МСБР 41 ОВА. Сатурація продовжується.
Але, на сьогоднішній день, ділянка траси Р-66 Сватово-Кремінна знаходиться під повним вогневим контролем ЗСУ, а також в ряді локацій фізична присутність добре навчених, але не красномовних і дуже тихих хлопців. Тобто, транспорт тут неможливий.
У свою чергу, північний відрізок автодороги Троїцьке-Сватово поки не переходить під вогневий контроль, але про фізичну присутності не виникає, хоча такі зухвалі спроби були. Саме цей розділ дуже важливий, бо це артерія від логістики Росії.
А зараз, згадуємо артерію на Харківщині Волчанськ-Великий Бурлюк-Купянськ-Райсум. Прогресивний протипожежний вогневий контроль, а відтак і його скорочення, став вирішальним у контрнаступі, в це при тому, що в Ізюмі була зосереджена маса біомаси.
Тобто акумулювати, а не накопичувати, а як логістика відпадає, залишається тільки бігти. А у випадку з Луганщиною окупантам доведеться бігти аж до Старобельська, бо в РВ на цьому відрізку немає адекватних ліній оборони.
Однак на сьогоднішній день цьому сценарію бракує дрібних деталей.
Російське артилерійське командування обмежилося Луганщиною, яке відчуває дефіцит БК, який поступово втрачає контроль над логістикою, заповнює дірки піхотою, позбавленою повноцінної системи управління та МТО.
Вони ніколи нічому не вчаться. Адже якби вчилися, то вже б бігли.
Якщо Україна отримує необхідну зброю та підтримку, звільнення територій до кордонів 1991 року буде наближатися до реальності.
Таку думку висловив директор центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко в ефірі телеканалу “Еспресо”.
“Потрібно розв’язувати питання крок за кроком. Спочатку нам потрібно деокупувати лівобережжя Херсонщини, всю Запорізьку область та Донеччину. Повністю контролювати виходи до морів, розбити сухопутний коридор на Крим. Закрити всі війська ворога в окупованому Криму, щоб мати змогу артилерійських ударів та контролю над ними”, – пояснив Мусієнко.
За словами військового експерта, після звільнення Півдня планувати операцію по звільненню Криму.
“Чи виключно військовим шляхом, чи військово-дипломатичним. Від того, як швидко ми зможемо деокупувати Південь, багато чого буде залежати у ході подій на фронті. Пріоритетним напрямком для звільнення України має бути Південь, а потім питання Криму, питання виходу на кордони Сходу. Якщо ми будемо отримувати необхідну зброю та підтримку, кордони 1991 року будуть наближатися до реальності”, – додав Мусієнко.