Колегія суддів Київського апеляційного суду скасувала арешт комп’ютерів, на яких були знайдені докази щодо фігурантів справи «Роттердам +».

Як повідомила в коментарі УНІАН прес-секретар Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Ольга Постолюк, відповідне рішення суд ухвалив 21 серпня. «Таке рішення не сприяє досудовому розслідуванню, але оскарженню воно не підлягає», – заявила вона. Проте Постолюк зауважила, що уся необхідна інформація з цих комп’ютерів була зафіксована. Своєю чергою у громадській організації «Центрі протидії корупції» зазначили, що детективи НАБУ під час розслідування справи «Роттердам+» ще 2017 року провели обшуки в Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), де вилучили 5 комп’ютерів. Ці пристрої можуть стати важливим доказом у справі, бо на них знайшли листування між фігурантами схеми «Роттердам+», тому задля збереження цих речових доказів, за клопотанням НАБУ, Солом‘янський суд Києва наклав на них арешт. Зокрема, як повідомляв у суді прокурор САП Віталій Пономаренко, у листуванні йшлося про те, що фігуранти справи мали намір включити до формули «Роттердам +» витрати, яких і не планувалося здійснювати, щоб збільшити ціну на електроенергію.

Як повідомляв УНІАН, 8 серпня детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП повідомили про підозру шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули «Роттердам+», у вчиненні дій, в результаті яких споживачам електроенергії завдано збитків на суму 18,87 млрд грн. За даними НАБУ, йдеться про екс-голову НКРЕКП, чинного директора ДП «Оператор ринку» (який на момент запровадження «Роттердам+» був членом НКРЕКП), начальника відділу НКРЕКП, керівника управління НКРЕКП, заступника комерційного директора однієї з приватних компаній групи – ключового оператора ринку теплогенерації України, директора департаменту однієї з компаній зазначеної групи. Дії всіх шести осіб кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання службовим становищем), а представникам приватних компаній інкримінують пособництво. За словами керівника САП Назара Холодницького, інших фігурантів справи не затримано через те, що вони перебувають за межами України. «Щодо них розпочато нормальний кримінальний процес. Тобто їм оголошено, залишено підозри, їх викликано до детективів (НАБУ)… У випадку їхньої неявки вже будуть вживатись заходи для їхнього розшуку», – додав керівник САП. 14 серпня суд обрав запобіжний захід у вигляді 10 млн грн застави з покладенням певних процесуальних обов’язків раднику директора «ДТЕК Східенерго» Борису Лісовому, заставу вже внесено. Ще одному фігуранту, гендиректору «ДТЕК Мережі» Івану Гелюху обрано запобіжний захід у вигляді застави в 9,5 млн грн з обов’язком з’являтися до слідчого та повідомляти про зміну місця свого перебування. Солом’янський районний суд міста Києва відхилив клопотання прокурора САП про заочне обрання колишньому голові Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг Дмитру Вовку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у справі «Роттердам+». САП не погоджується з таким рішенням суду і подаватиме апеляцію. Між тим, зважаючи на те, що Вовк перебуває за межами України та не з’являється на виклик слідчих, 20 серпня його було оголошено у міжнародний розшук.