Потрібна комплексна стратегія безпеки країн чорноморського регіону, а Чорне море має стати тим, чим вже стало Балтійське, – морем НАТО.
Про це міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив на Чорноморській безпековій конференції в Бухаресті.
За словами міністра, Чорне море є прикладом того, як швидко все може погіршитися, якщо нехтувати загрозами, адже Росія роками брязкала зброєю у регіоні.
“Грузія, Україна, Сирія і знову Україна – Москва здійснювала одну жорстоку атаку за іншою. Багато хто на Заході вирішив повірити, що росіяни мають “власну правду”. Але єдина правда полягає в тому, що Росія завжди готувалася до великої імперіалістичної війни з кінцевою метою провести чергову “ялтинську” конференцію, щоб розділити Європу на сфери впливу”, – зазначив Кулеба.
Він висловив жаль з приводу того, що Захід не мав послідовної чорноморської стратегії, в той час як Росія завжди мала її: агресивну, реваншистську і варварську.
Міністр нагадав, що перший замах Росії на територіальну цілісність України відбувся на острові Тузла в Чорному морі 20 років тому.
“На кожному кроці Росія діяла там, де Захід сумнівався. Коли обережність, викликана страхом, закрила двері НАТО для України і Грузії в 2008 році, Росія швидко відреагувала, напавши на обидві країни. Росія ставала загарбником, але деякі лідери вирішили, що найкраща стратегія – зробити загарбника щасливим. В тому числі залишаючи його потенційних жертв беззахисними”, – зазначив Кулеба.
За його словами, майбутній саміт НАТО у Вільнюсі – це правильний час для того, щоб виправити помилки минулого, зробивши рішучі кроки вперед на шляху до членства України в НАТО.
“Показати, що двері не лише відчинені, але й існує чіткий план, коли і як Україна увійде в них”, – додав він.
“Гадаю, тепер ми всі розуміємо, що страх – це не стратегія. Настав час розробити комплексну мережу безпеки для всіх країн регіону, які відчувають загрозу від загарбника на свободі. Настав час перетворити Чорне море на те, чим стало Балтійське море: море НАТО”, – наголосив міністр.
Раніше, глава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що питання надання Україні Плану дій членства в НАТО більше не стоїть на порядку денному. За його словами, Україна подала заявку на вступ і на саміті у Вільнюсі очікує на рішення, які наближають членство України в НАТО.
Черговий саміт НАТО відбудеться 11-12 липня у Вільнюсі. Українська влада каже, що чекає від зустрічі більшого, ніж просто заяв: наприклад, запрошення до Альянсу в якості повноправного члена.
4 квітня у Брюсселі вперше з 2017 року відбулося засідання Комісії Україна — НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг підтвердив, що політика “відкритих дверей” НАТО залишається незмінною, і майбутнє України — в євроатлантичній родині.
Наступний саміт Альянсу має відбутися 11-12 липня 2023 року у Вільнюсі, столиці Литви.
Після цієї зустрічі пролунали декілька заяв з боку української влади. Наприклад, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук розраховує, що на цьогорічному саміті НАТО ухвалять доленосне рішення щодо майбутнього членства України в Альянсі.
Він нагадав, що 30 вересня 2022 року Україна подала заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.
“І я дуже розраховую, що на цьогорічному саміті НАТО у Вільнюсі буде ухвалене доленосне рішення щодо майбутнього членства України в НАТО”, – додав він.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в свою чергу повідомив, що головним питанням на саміті у Литві буде рух до членства в альянсі.
“Перлина в цій короні – саме питання щодо членства, тобто як ми рухаємося до членства”, – сказав Кулеба в ефірі національного телемарафону.
