Володимир Зеленський на своїй сторінці твіттері привітав постанову суду Амстердама про повернення в Україну “скіфського золота”. Президент наголосив, що згодом нам вдасться і деокупувати Крим.
Глава держави зазначив, що це була довгоочікувана перемога. Він подякував суду за справедливе рішення, а командам Мін’юсту, МЗС і Мінкульту за результат.
“Скіфське золото” повернеться до України. Ми завжди повертаємо своє. Спочатку повернемо “скіфське золото”, а потім і Крим, – підкрелслив Володимир Зеленський.
Як відомо, суд Амстердама постановив повернути Україні експонати з виставки “скіфського золота”. Після окупації Криму музеї півострова наполягали, що цінності мають передати їм. Судова тяганина тривала кілька років.
Своє рішення Апеляційний суд Амстердама виніс 26 жовтня, про це інформують “РИА Новости”.
Завершальні дебати у справі відбулись ще у квітні 2021 року. Таким чином служителі Феміди підтвердили рішення Окружного суду Амстердама. Він ще у 2016 році постановив, що цінні експонати мають повернутись не на окуповану територію, а в Україну.
Рішення тоді суд ухвалив згідно з резолюцією ЮНЕСКО, яка постановляє, що художні цінності слід повертати тій суверенній державі, що надала їх для тимчасової експозиції.
Влітку 2013 року з експонатів київського Музею історичних цінностей та ще чотирьох музеїв, розташованих у Криму, сформували колекцію з 584 експонатів (понад дві тисячі предметів) вартістю близько одного мільйона євро.
Із них створили виставку “Крим – золото і таємниці Чорного моря”. Дещо пізніше її назвуть “скіфським золотом”. У рамках міжнародної співпраці експозиція вирушила до Німеччини, а у лютому 2014 – до Амстердама. Там перебувала й донині.
Павло Климкін повідомляє про те, що історія про скіфське золото почалась з виставки про Крим: у Бонні, а потім у Амстердамі.
Вона «розірвала шаблон» німцям та голандцям. Вони зрозуміли, що історія Криму не про Росію. Вона почалась до нашої ери через унікальну взаємодію скіфів та греків. Двома кольорами цієї виставки були саме зелений – колір наших степів, та блакитний – колір Чорного моря. Я був співорганізатором цієї виставки у Бонні, і дуже добре пам’ятаю реакцію німців.