Мати оборонялася, вочевидь, намагалася вирватися — рани були на спині, на животі… Усього експерти нарахували на тілі вбитої близько 50 ножових поранень, передає Корупція.Інфо
Причиною недавнього жахливого вбивства у квартирі на вулиці Морозенка у Тернополі був не так психологічний спалах жорстокості, як моральний занепад двох близьких людей — матері й доньки, котрі зруйнували своє життя алкоголем. 57-річна Галина П. безпробудно пила з молодих років, біля неї залежною від алкоголю стала й донька Ольга.
Чоловік Галини був учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, він давно помер. Ользі нині 27 років. За словами сусідів, у неї троє дітей: 7-річний Вітя від першого шлюбу, 6-річний Андрійко та 5-річна Софійка — від другого. Чоловік Ольги іноді мешкав у них, іноді — у своєї матері, яка живе в сусідньому будинку. Близько 18-ої години 10 лютого між матір’ю та донькою розгорівся конфлікт. Протягом дня вони випивали, сварилися…
На момент убивства у квартирі були двоє дітей. У пориві люті Ольга схопила кухонний ніж і накинулася на матір, яка ледве ходила після недавнього перелому ноги… Мати оборонялася, вочевидь, намагалася вирватися — рани були на спині, на животі… Усього експерти нарахували на тілі вбитої близько 50 ножових поранень…
Незадовго до трагедії Галина повернулася з лікарні. Сусіди розповідають, що жінка слабувала, мала проблеми з ногами. П’ять років тому в нетверезому стані вона вийшла на вулицю через… балкон. Добре, що квартира на другому поверсі, а то хтозна, чим би все закінчилося. Нераз сусіди рятували жінку від замерзання, бувало, прикривали її сонну на сходовій клітці ковдрою, бо не в стані була дійти до помешкання, часто розбороняли матір та доньку…
— Ольга збайдужіла до матері, була вкрай втомлена життям. Коли мати повернулася з лікарні, вона навіть не допомогла їй піднятися до квартири. Стареньку винесли на руках священик та сусід, — розповіла мешканка будинку Марія Пастух. — Цією сім’єю опікувалися священики з храму Святого Петра, до них навідувалися монахині, а також соціальні працівники. Чи не щотижня представники соціальної служби бували у них вдома. Усі хотіли їм допомогти, але, на жаль, не вдалося…
Мати і донька могли на якийсь час заспокоїтися, та потім знову ішли в запій. Невідомо, що вони пили, але «відрубувалися» так, що діти кричали на весь будинок. Влітку минулого року ми викликали поліцію, бо діти вибили шибку і викидали через вікно слоїки, одяг, посуд… Наймолодша дитинка висунула голову поміж осколками… Сусід стояв на вулиці і тримав руки, щоб зловити, якщо раптом падатиме. Ольга та її мати в той час спали. У жодному магазині поблизу не продавали їм алкоголю, навіть у «Подолянах» знали їх. Та вони все одно звідкілясь приносили пляшку. Пили усілякий сурогат, від них постійно тхнув специфічний запах. Навіть діти пропахли ним…
Натомість чоловік Ольги — добрий, спокійний та турботливий. Він намагався витягти їх із прірви. Коли дружину наступного дня привезли на відтворення вбивства, хотів підійти до неї, та поліція не дозволила. Не засудив Ольгу, бо, як ніхто, знає, в якому пеклі вона жила. Мабуть, припускав, що може трапитися непоправне…
Ольга вчинила вбивство несвідомо — у стані афекту. Кажуть, коли приїхала поліція, вона почала приходити до тями і не могла зрозуміти, що з нею відбувається. Її треба спочатку лікувати, а не судити…