На Бахмутському напрямку в даний момент розташовані регулярні війська Росії, і це означає, що для них в прямому слові настає кінець. Цю інформацію було оголошено в інтерв’ю українському виданню командиром Третьої штурмової бригади, співзасновником «Азову» і колишнім народним депутатом Андрієм Білецьким.
Командир зазначає, що протягом усього наступу на Бахмутському напрямку, стратегія росіян змінювалась.
«Я б поділив зараз тактику росіян на дві: тактика вагнерів і тактика регулярних частин. В чому полягала сила вагнерівського наступу? Це дві складові, по великому рахунку: зеки і дисципліна, яка досягалася розстрілом. У нас були десятки полонених, в тому числі і велика кількість вагнерів. У «Вагнера» не було якісної підтримки бронетехніки. У них були проблеми з артилерією, її не було багато, вона була більш ніж співмірна з нашою. Але була оця можливість гнати хвилю за хвилею, хвилю за хвилею живої сили.», — розповідає командир.
Андрій пояснює, що окупанти йшли на самовбивчі атаки, закінчились, а через 20-30 хвилин підходить нова група, яка йде в нову атаку. Але ці атаки не були ні непродумані, ні тупорилі, як у нас люблять говорити. Командири були дуже якісні.
«Регулярним сухопутним військам Росії, тій складовій, яка найбільше старається, а це завжди піхота, їм в прямому сенсі слова кінець. Я шапкозакидательством не страждаю, не вважаю Росію простим ворогом і нашу перемогу гарантованою і кінцевою, не закликаю розслабитися», — зазначив комбриг.
Він нагадав, що на початку вторгнення Росія кинула в Україну відносно мале угрупування військ, сподіваючись на військово-поліцейську операцію. Втім, війна пішла зі зрозумілих причин не по їхньому сценарію.
«Замість того, щоб це швидко зрозуміти, почати мобілізувати населення, в армію призивати або навпаки зробити ці кроки, які вони потім все рівно зробили (бігство з-під Києва, бігство з-під Харкова), вони замість цього кричали: вперед, вперед, вперед. І повністю стерли свої кадрові частини. От прямо стерли їх, як об наждачний папір – в нуль», — зазначив Білецький.
Крмандир Третьої штурмової констатував, що у росіян немає більше ні сержантського корпусу, ні молодших офіцерів з досвідом. Ті, хто потрапляє на фронт за скороченими курсами, дуже швидко або стають інвалідами, або помирають. Накопичення досвіду не відбувається.
«Я весь час спостерігаю одне і те ж саме: сухопутні війська Російської Федерації, особливо в таких складових як піхота, танки, бронетехніка – стабільно погані. З літа минулого року вони стабільно погано воюють. І вони нічого з цим поробити не можуть, і я не думаю, що зможуть. Тобто у них ростуть інші напрямки: по РЕБу вони стали набагато потужніші, по безпілотних системах, артилерія якісна достатньо. Авіацію стали в рази ефективніше застосовувати. Але оця складова в них мертва, і такою вона й буде», — зазначив він.
Білецький також додав, що професіоналізмом серед піхоти «не пахне». Мотивація надзвичайно слабка в середньому по військах. Втечі періодичні.
Втім, є й бригади, у яких надзвичайно високий бойовий дух і стійкість, наприклад у 131 десантно-штурмовій бригаді РФ, яка обороняла Андріївку. Для 3-ої бригади це був найскладніший противник за весь час, зізнався Білецький.
«Це була рубка в прямому сенсі слова «кость в кость». Є і такі підрозділи. Їх мало і зазвичай це не ті, про кого чути в інтернеті. Це не «ахмати», не «еспаньйоли», — зазначив комбриг українських штурмовиків.