Генпрокуратура закрила справу проти екс-першого заступника голови Верховної Ради Ігоря Калетника, бо суди визнали, що в його діях не було складу злочину. Калетник був підозрюваним у справі “диктаторських законів 16 січня”.

Так речниця екс-генпрокурора Юрія Луценка – Лариса Сарган прокоментувала закиди Управління спецрозслідувань ГПУ. В цьому Управлінні заявили, що відповідне рішення було ухвалено без вивчення матеріалів провадження Перед звільненням Луценка ГПУ закрила справу проти скандального політика ще й в останній день перебування Луценка на посаді.

‪Сарган наголосила, що справа Калетника була заслухана заступником генпрокурора разом із прокурором із підрозділу Сергія Горбатюка – Управління спецрозслідувань ГПУ.

“Стаття Кримінального Кодексу, яку 5,5 років Горбатюк пред’являв Калетнику, давно декриміналізована. По справі є рішення судів, в яких чітко вказано на відсутність складу злочину, по цій же справі було відмовлено у проведенні заочного розслідування через відсутність складу злочину, є рішення суду про необхідність закриття справи”, – пояснила речниця Луценка.

Сарган наголосила, що справа закрита на законних підставах.

В Управлінні спецрозслідувань також заявляли, що перед самим своїм звільненням 29 серпня Луценко забрав від слідчих управління 20 кримінальних проваджень на підставі “неефективного здійснення досудового розслідування”. На це Сарган повідомила, що 20 проваджень передані до Держбюро розслідувань, поліції та СБУ за підслідністю. Ці справи не мають жодного стосунку ні до справ Майдану, ні до колишніх високопосадовців.

Калетник у 2012 році пройшов до парламенту 7-го скликання у списку Комуністичної партії і був її членом. У Раді став першим заступником голови, у відставку подав 22 лютого 2014 року – у розпал Майдану в Києві.

Калетник голосував за “диктаторські закони 16 січня” 2014 року “Диктаторські закони”, які ініціював Янукович, спричинили ескалацію на Майдані, — звіт ГПУ , які були ухваленні з численними порушеннями, обмежували права громадян, надавали органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту і мали на меті криміналізувати опозицію та громадянське суспільство.

Калетник знову намагався пройти до Ради вже після перемоги Майдану – на виборах восени 2014 року – але так і не зміг. У червні того ж року вийшов із фракції і партії КПУ.