У Гаазі планується міжнародна координаційна зустріч щодо розслідування скоєних в Україні воєнних злочинів та злочинів проти людяності. 

Як пише “Європейська правда”, про це повідомляє литовський мовник LRT за заявою Генеральної прокуратури Литви.

Від Литви у зустрічі буде брати участь генпрокурор Ніда Грунскієне та її заступник Гінтас Іванаушкас. 

“Представники Литви презентують досудове розслідування злочинів проти людяності та воєнних злочинів в Україні, обговорюватимуться питання співпраці між країнами”, – пояснили у прокуратурі.

Інших деталей наразі не повідомляють.  Литва – одна з країн, які ведуть документацію доказів злочинів російських військових в Україні, зокрема зі свідчень українців, які через війну виїхали до Литви. Країна почала власне розслідування на початку березня.

Також у березні Україна, Литва та Польща заснувалиспільну слідчу групу для збору й аналізу доказів та зберігання даних. Угоду про створення групи підписали генпрокурор України Ірина Венедіктова, її литовська колега Ніда Грунскєне та генпрокурор і міністр юстиції Польщі Збігнев Зьобро. Також документ скріпили підписами представники країн в Євроюсті. 

Група буде займатися збором, обміном та зберіганням доказів воєнних злочинів Росії, зібраних державами-сторонами, а також – виявленням активів воєнних злочинців з метою їх замороження та конфіскації.

“Наша спільна слідча група відкрита до інших країн-учасників. Нині крім України, ще 9 країн здійснюють власні розслідування щодо війни, розв’язаної РФ: Литва, Польща, Словаччина, Естонія, Німеччина, Швеція, Латвія, Норвегія та Франція. Також очікуємо приєднання Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду”, – розповіла Ірина Венедіктова.

Польща та Литва вже працюють зі свідками і постраждалими – українцями, що залишили свої домівки через війну і виїхали до цих країн.

Нагадаємо, 4 березня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та провідні юристи-міжнародники на заході Королівського інституту міжнародних відносин Chatham House презентували декларацію щодо створення спеціального трибуналу для покарання за злочин агресії проти України.

Це не перший такий крок в історії. Подібна декларація, підписана під час Другої світової війни, передувала Нюрнберзькому процесу з покарання нацистів за воєнні злочини. Важлива деталь: за міжнародним правом агресія є злочином, але наразі відсутні ефективні шляхи покарання російського керівництва за неї. Тож мета – закрити цю прогалину.