Про те, що Кабмін під керівництвом Дениса Шмигаля чекає якщо не відставка в повному складі, то серйозне переформатування, заговорили ще навесні нинішнього року. Вже тоді стало остаточно зрозуміло, що глава уряду Денис Шмигаль не знайшов спільної мови з депутатським корпусом, який не забезпечив йому імунітету у вигляді голосування за річну Програму уряду.
Список кандидатів “на вихід” постійно змінювався, але кілька прізвищ міцно в ньому закріпилися. Зокрема, мова йде про міністра оборони Андрія Тарана. Нарікань на його роботу і раніше звучало більш ніж достатньо: він перманентно влаштовував підкилимну боротьбу з головнокомандувачем ЗСУ Русланом Хомчаком, і на Банковій звучали пропозиції звільнити обох баламутів. В результаті 27 липня звільнили Хомчака за те, що він, за словами голови держави, “не спрацювався з міністром оборони”.
Але і після звільнення опонента Таран залишився в зоні ризику, каже “Апострофуу” політичний експерт Володимир Фесенко.
“Я можу підтвердити, і це не секрет, що Таран був в списку на звільнення ще перед парламентськими канікулами, але в підсумку обмежилися звільненням трьох його заступників і зміною головкому ЗСУ. Але якщо ситуація не зміниться і всі проблеми в оборонному відомстві залишаться, Таран поплатиться посадою. Зараз для нього дуже важливе випробування в США – підписання оборонної угоди, але в будь-якому випадку, виходячи з ситуації в Міноборони, буде робитися висновок, залишиться він в кріслі чи ні”, – говорить експерт.
Не останнім в черзі тих, кого можуть звільнити, називають і міністра фінансів Сергія Марченка.
“Звільняти міністра фінансів в період бюджетного процесу – це завжди ризик. Це треба було робити влітку, або після того, як бюджет буде прийнятий. Крім того, під час переговорів з МВФ міняти главу Мінфіну теж проблемно. Словом, Марченко не в перших рядах на вихід”, – резюмує Фесенко.
Ще один міністр з соціально-економічного блоку уряду, чиє становище зараз досить хитке – Марина Лазебная, яка очолює міністерство соцполітики. Особливо нічим не запам’ятавшись українцям, крім хіба що “плідної” роботи на держслужбі за часів Віктора Януковича.
Досить часто в контексті перестановок в уряді згадують і віце-прем’єра Олега Уруського, який очолює Мінстратегпром – ставленика секретаря РНБО часів президентства Леоніда Кучми Володимира Горбуліна, який вже відійшов від справ. Уруський теж запам’ятався конфліктами з різними керівниками, зазначає Фесенко.
Набагато менш імовірними поки виглядають відставки міністра юстиції Дениса Малюськи і глави МінАПК Романа Лещенка. Перший з них – довгожитель Кабміну, відомий своїми не зовсім вдалими експериментами зі спробами продажу СІЗО в великих містах України і екстравагантною поведінкою на робочому місці. Експерти стверджують, що він пробує захищатися від атак через свої міжнародні зв’язки, в тому числі американські, але критика на його адресу звучить доволі інтенсивно, і ризики звільнення, звичайно, існують.
Безумовно, одним з головних питань є те, чи зажадають на Банковій ініціювати відставку глави уряду Дениса Шмигаля, адже є як прихильники, так і противники його звільнення.
Схоже, нас чекають досить гарячі жовтень і листопад: підвищення тарифів, скорочення кількості субсидіантів – все це може бути тригером швидкої заміни економічного блоку уряду і ще кількох членів Кабміну, не виключаючи і його керівника.
