Цього четверга президент США Джо Байден починає своє європейське турне, яке завершиться женевською зустріччю з Володимиром Путіним.

А ось Сергій Лещенко повідомляє, що напередодні зустрічі Путіна і Байдена очікується телефонна розмова президентів України і США.

“Як повідомляють наші інсайдери, в понеділок, 7 червня очікується телефонна розмова президента США Джо Байдена і президента України Володимира Зеленського”, – пише Лещенко в тг.

Також перед низкою візитів і переговорів глава Білого дому написав колонку для видання The Washington Post, де зазначив, що збирається налагодити взаємини з РФ, але готовий разом з Європою вирішувати проблеми, пов’язані з підривом Москвою безпеки на континенті – в першу чергу так зване українське питання .

Тим часом глава російської держави практично висловив надію на розпад Сполучених Штатів. Чого чекати Україні від цієї битви динозаврів, що робити з Донбасом і «Північним потоком – 2»?

Про це йдеться в матеріалі “Лівого берега”.

В Україні плекають занадто великі надії на зустріч Путіна і Байдена, яка відбудеться 16 червня в швейцарській Женеві. Прикро, що від нашої країни тут мало що залежить – і це вже в Білому домі показали заздалегідь, давши Росії завершити зведення першої нитки газопроводу «Північний потік – 2».

Адміністрація американського президента відмовилася вводити серйозні санкції проти оператора ГТС. Уявна причина – нехватка доказів для впровадження обмежень, реальна – небажання Байдена псувати відношення з Німеччиною, боязнь, що Берлін на рівні ЄС зможе ввести додаткові мита на американські товари. А найголовніша – намір вести з Росією діалог з позиції сили, маючи можливість в будь-яку хвилину заблокувати зведення російської труби. Вона, правда, як заявив віце-прем’єр РФ Олександр Новак, повинна бути повністю побудована до кінця поточного року. І ось це створює проблеми, в першу чергу для України.

Якщо Росія запустить трубу в обхід нашої країни, українська ГТС їй просто стане не потрібна. Буде шантаж, припускаємо, він почнеться раніше завершення контракту на транзит російського газу, термін якого закінчується в кінці 2024 року.

Німецька сторона заспокоює: «Північний потік – 2» буде діяти при збереженні транзиту через Україну. Питання лише в тому, якими будуть ці поставки і чи будуть вони взагалі.

Путін вже дав зрозуміти, що газ він готовий прокачувати, дати знижку на нього, збільшити показники транзиту, але лише за однієї умови – при «відновленні українсько-російських відносин».

Що може зробити РФ, якщо Україна не погодиться на пропозиції Кремля? Вона в змозі знищити інфраструктуру з постачання газу через українську ГТС. І не потрібно думати, що це неможливо. Москва подібним вже займалася, коли підривала газову інфраструктуру в Осетії в 2006 році, блокуючи поставки до Грузії.

Причому не завжди Кремль тут діє безпосередньо: іноді він користується послугами бойовиків, диверсантів, найманців або кого-небудь ще. Та й не потрібно забувати, що українська газотранспортна система була мінімальною гарантією повномасштабного нападу Росії на Україну. Москва просто не хотіла випадково знищити інфраструктуру, яка приносить постійний прибуток, і розлютити при цьому європейців. Після закінчення будівництва газопроводу «Північний потік – 2» у Москви руки будуть розв’язані.

Ситуація стане більш-менш зрозумілою відразу після переговорів Путіна і Байдена. Якщо американська адміністрація не вводитиме санкцій і дасть росіянам завершити газопровід, то це буде означати, що США і Росія змогли домовитися, що позиція Києва Вашингтону нецікава. Що для нього важливіше утримати РФ від більш радикальних дій, від зближення з Китаєм, а Німеччину – від агресивних торгових дій щодо Сполучених Штатів.

Взагалі якось дивно чути від українських політиків фразу про зраду інтересів України. Якщо ви подивитесь на товарообіг між Росією і США ($ 24 млрд) і Україною і США ($ 6 млрд), то зрозумієте, наскільки дурні всі подібні висловлювання. Подивіться на рівень припливу інвестицій, на те, як американські великі компанії розробляють російські газові і нафтові родовища, як відкривають великі товарні мережі, як створюють сотні тисяч робочих місць, зводячи різні заводи. Американські гроші – в РФ, а не в нашій країні. Тому й інтерес США в Росії, а не в Україні. Ось чому чекати проривів в переговорах не доводиться.

А також підписуйтесь на наш телеграм канал Корупція – інфо – https://t.me/korupciya, аби не пропустити ще більше цікавої та актуальної інформації.