Збройні сили України дещо розширили свою зону контролю на лівому березі Дніпра в Херсонській області, про що раніше повідомлялося у звіті Інституту вивчення війни. Проте, основне завдання українських Сил оборони — закріплюватися, розвивати створений плацдарм, щоб мати можливість перекинути більші сили та розвивати наступ.
Таку думку озвучив військовий оглядач Денис Попович.
“Плацдарм створюється для того, щоб його розвивати. В іншому випадку ворог підтягне сили і, так чи інакше, ліквідує його. Власне кажучи, зараз усі зусилля російської армії і спрямовані на те, щоби ці плацдарми [на лівому березі Херсонської області] ліквідувати. Зокрема, в районі села Кринки на лівому березі Дніпра”, — сказав оглядач.
Також, за словами Поповича, є інформація про те, що в цьому районі українські війська діють вдало, розширюють плацдарми і закріплюються на лівому березі Дніпра.
“Тому головне завдання Збройних сил України на цьому етапі — закріпитися, розширити зону контролю для того, щоб була можливість перекинути туди більші сили, і з їхньою допомогою далі розвивати наступ на лівому березі Дніпра”, — резюмував Попович.
Також відомо, що ЗСУ активізувалися на лівому березі Херсонщини. Водночас усі визнають, що форсування Дніпра на цьому напрямку є надзвичайно складним завданням.
Командувач аеромобільних військ України у 1998-2005 роках, полковник запасу Іван Якубець пояснює, як можна форсувати Дніпро: «Можна було б зібрати флотилію, баржі, малі судна і таким чином форсувати Дніпро. Після того, як висадився певний загін і захопив певну територію, як це було 2 тижні тому — за ним пішла бригада. Оце серйозне рішення форсування річки Дніпро. А якщо за цією бригадою пішла б іще, вона розширила б цей плацдарм, прийшли би 2-3 бригади — оце був би вже контрнаступ», — наголошує він.
Про те, що ЗСУ активізувалися на низці островів дельти Дніпра в районі Антонівського мосту, неодноразово згадував у своїх звітах Інститут вивчення війни. Аналізуючи геодані з відкритих джерел, дослідники припустили, що українські військові, ймовірно, вже зайняли позиції на лівому березі Дніпра в Херсонській області. Такої ж думки і більшість наших військових аналітиків, які, посилаючись на відкриті джерела, стверджують, що перехід ЗСУ на лівий берег Херсонщини почався задовго до підриву Каховської ГЕС.
Складність таких операцій полягає у тому, що наляканий «проривом» ворог починає гатити по річці з усього, що тільки має, розповів боєць із позивним «Рус».
На Херсонщині майже всі острови контролюються нашими воїнами, з якого боку не був би ворог. Втім, поки без можливості на них стаціонарно перебувати. Їх використовують як невеличкі бази, на які ССО, десантники та морпіхи мають непомітно підійти, відпрацювати і підготувати нові вигідні позиції для подальшого просування. Для «тихої» висадки ЗСУ вже випробували бойовий каяк.
Те, що звільнення лівобережжя Херсонщини неминуче — ні в кого не викликає сумнівів. Величезні резерви окупаційне командування стягнуло під Авдіївку та в район Бахмута. Нині на півдні, на переконання військових аналітиків, незважаючи на зміну командування угруповання «Днєпр», окупанти не мають достатньої кількості сил, щоб стримати просування ЗСУ.
В той же час варто наголосити, що українські війська продовжують зміцнювати свої позиції. Район біля села Кринки вони замінували, щоб ускладнити атаки російській піхоті.
Начальниця прес-центру ОК «Південь» заявляла, що на Херсонщині Сили оборони проводять бойову роботу, про результати якої ще рано говорити. Для цього потрібно досягти «закріпленого результату».