Вищі інстанції розгортають великі зусилля для впровадження інноваційного механізму, що має відомість економічного бронювання, розмічаючи його як ключовий інструмент для досягнення двох головних цілей. По-перше, йдеться про стабілізацію економічної ситуації, а по-друге, про надання додаткових фінансових ресурсів у бюджет.

Нехай не збираючи свій обов’язковий порядок бронювання, що раніше зачепив практично півмільйона працівників в сферах, що є критичними для економіки, новий механізм спрямований на вищий ступінь мобілізації фінансових ресурсів для потреб армії.

В основі цього підходу лежить вказівка президента, що бажано мати чотирьох або п’ятьох цивільних працівників на кожного військового. Згідно з цією логікою, для мобілізації додаткових 500 тисяч осіб необхідно економічно забронювати до 2 мільйонів осіб.

Урядовий Офіс президента спільно з ініціативною групою в Раді представили дві варіації концепцій економічного бронювання, обидві спрямовані на досягнення вищезазначених цілей.

Згідно з висловлюваннями журналістів, на Банковій планується створити систему економічного бронювання, базуючись на реально отриманій зарплаті, з якої обчислюється податок. Встановлено, що нижня «межа входу» для можливості претендувати на економічне бронювання складає 30–35 тисяч гривень на місяць. З такою зарплатою, податкові відрахування як працівника, так і роботодавця, складатимуть до 18 тисяч гривень.

Другий варіант базується на впровадженні спеціального квазіподатку, визначеного як військовий збір. Якщо роботодавець прагне включити своїх працівників до системи економічного бронювання, йому слід гарантувати додатковий внесок у розмірі 20 тисяч гривень за кожного працівника щомісяця. Подібну можливість розглядається для активних ФОПів.

Стаття вказує, що обидві концепції є подібними у відомостях щодо очікуваних надходжень, які можна буде направити у бюджет, оцінюючи їх від 200 до 350 мільярдів гривень щорічно. Це значуща сума, особливо якщо порівняти з розміром усього бюджету Міністерства оборони, який в 2024 році складає приблизно 270 мільярдів гривень на закупівлю озброєння для Збройних Сил України. Однак остаточний варіант економічного бронювання ще не було визначено.