Західніше Авдоса є успіхи ЗСУ! Про це повідомили бійці спецпідрозділу Нацгвардії “Омега”.
На східній частині – ворог намагається просунутися, але всі спроби було подавлено.
Північно-східна частина – без суттєвих змін. Тут поки ворог відновлюється після минулих штурмів.
Українські наступальні дії продовжуються вже більше місяця. Зіткнувшись з масою перешкод, неспішно, але неухильно ЗСУ просуваються вперед. Що можна сказати про ситуацію на полях битв (військових і не лише), про дипломатичну та інформаційну складову нашого контрнаступу на даний момент?
Якщо Україна демонструє, що ми в найближчому майбутньому можемо звільнити свої території, підтримка зростатиме.
Експерт програми “Міжнародна та внутрішня політика” аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігор Тишкевич розмірковує так:
“З погляду висвітлення процесів на фронті у дипломатичному ключі – це трек МЗС, Міноборони та Офісу президента. Наскільки видно щодо реакції наших західних партнерів, пошуку партнерів на інших континентах (для отримання військової та іншої допомоги на даному етапі), є розуміння, що підтримувати Україну варто. Але є й очікування на результати українських наступальних дій у майбутньому. Важливо, що на зовнішньому полі Україна спромоглася не створювати завищених очікувань. Реально демонструвати ситуацію. А тому й бачимо відповідні заяви наших західних партнерів про те, що наступальні дії йдуть, якщо й не очікувано, то логічно та планомірно. Про жодний провал говорити не доводиться”.
А ось із погляду політичних процесів – від загальних результатів наступу залежатиме можливий рівень підтримки у майбутньому, наголошує експерт. Так само як наявність або відсутність рекомендацій щодо переговорного процесу.
“Якщо Україна демонструє, що ми в найближчому майбутньому можемо звільнити свої території, підтримка зростатиме. Якщо ми цього не демонструємо, не показуємо, що здатні впливати на РФ військовими важелями в найближчому майбутньому, то рано чи пізно Київ почнуть переконувати в доцільності заморозки конфлікту на даному етапі”, – пояснює Ігор Тишкевич.
За його словами, щодо висвітлення наступальних дій всередині України, на певному етапі було створено завищені очікування.
“Потім спробували трохи знизити градус. Проте є дуже тривожна тенденція у поведінці журналістів. Особливо, коли ми говоримо не про класичні медіа, а про сегмент того ж Телеграма, що набирає популярності, – акцентує експерт. – Так, цей формат передбачає кричущі заголовки, ліди (у журналістиці – анотація, “шапка” статті, новини чи прес-релізу – прим. ред.) та відносно невелика кількість тексту. Проте, коли Генштаб, МО заявляють про поступове просування, про важкі бої, а в Телеграм-каналах йдуть щоденні заголовки про “колосальний прорив” чи “доленосну перемогу”, “розгром противника”, у населення можуть виникнути питання. Я розумію бажання залучити аудиторію, подати позитивний порядок денний, але якесь почуття міри, логіка, адекватність мають бути присутніми. Краще подавати реальну інформацію, просто цитуючи дані прес-центрів Генштабу, різних командувань, ніж намагатися вигадати сенсацію, в черговий раз створюючи завищені очікування. Що, у свою чергу, коли подібне стає тенденцією, створює колосальну проблему довіри, яка нам точно не потрібна, тим більше в умовах війни”.
