Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський і комісар внутрішніх справ Європейського Союзу Ільва Йоханссон провели телефонну розмову, в ході якої обговорили питання взаємодії на тлі загострення ситуації на кордонах ЄС.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства внутрішніх справ.
Монастирський заявив, що Україна зацікавлена в розширенні співпраці з ЄС у сфері спільного протистояння гібридним загрозам. Ситуацію на польсько-білоруському кордоні Київ розглядає в контексті загальної стратегії Росії на ослаблення ЄС. При цьому поточний стан справ на кордоні дає можливість прогнозувати ймовірну ескалацію і нарощування нелегальної міграції через Україно-Білоруський кордон.
Тому, додав український міністр, доцільно запустити другу фазу проєкту «Підтримка ЄС у зміцненні інтегрованого управління кордонами в Україні» – за допомогою проєкту планується поліпшити охорону україно-білоруського кордону та матеріально-технічний стан прикордонників.
Відзначимо, останні кілька тижнів кордони Європейського Союзу в буквальному сенсі «штурмують» мігранти з країн Близького Сходу та Азії. За різними підрахунками – йдеться про 8-15 тисяч осіб. Відбуваються події за безпосереднього «кураторства» влади невизнаного президента Білорусі Олександра Лукашенка та більш ніж очевидно – під патронатом Кремля.
На думку політолога Олександра Радчука, головна мета такої «гібридної міграції» – фактично, спроба дестабілізувати ситуацію на кордонах із ЄС, спровокувати конфлікт, привернути увагу НАТО та загалом показати можливі розбіжності між країнами-учасницями Європейського Союзу.
По-перше, це ще більша інкорпорація Білорусі під вплив Росії. По-друге, це можливість ще більше мілітаризувати білоруські території російськими військовими базами – за останній місяць таких з’явилося щонайменше дві. По-третє, Росія та Білорусь у такий спосіб переслідують свої цілі в тиску на Європу – пришвидшення сертифікації газогону «Північний потік-2», а також зменшення санкційного тиску на Лукашенка. І наостанок – міграційна криза потенційно загрожує і Україні, адже наша держава має більше 1000 кілометрів кордону із Білоруссю.
Коли очікувати завершення нинішньої міграційної кризи і до яких наслідків вона призведе?
Для Європи міграційна тема є надчутливою. В цьому контексті варто згадати міграційну кризу 2014-2015 років, а ще те, як у 2020-му році Туреччина використала тему біженців, аби посилити свої переговорні позиції із ЄС.
Незважаючи це, поки що Росії та Білорусі не вдалося досягти свої цілей – Євросоюз навпаки має намір ще більше посилити санкції щодо Мінська, а Німеччина тимчасово зупинила процес сертифікації компанії Nord Stream 2 AG як оператора російського газопроводу «Північний потік-2».
Крім того, реагуючи на запит Польщі та країн Балтії, НАТО готове проводити консультації за статтею 4 Вашингтонського договору у зв’язку із ситуацією, що склалася на кордонах цих держав із Білоруссю.
Яка роль України у цій кризі? Насправді, хоча «гібридна міграція» – елемент тиску Кремля на ЄС, саме наша держава, хоч і протистоїть гібридній агресії РФ на Донбасі, виявилася не готовою до подібних мігрантських навал саме з боку кордону з Білоруссю.
З іншого боку, Україна може використати цю кризу собі на користь – запропонувати варіант із розміщенням частини біженців на своїй території в обмін на певні умови.
Проте нинішня ситуація ще далека від компромісів. Більше того, для України небезпечна ще й тим, що може спровокувати конфлікт на нових ділянках кордону – цього разу з боку Білорусі. Ілюзій того, яка саме держава стоїть за подібним сценарієм в українців немає.
Так чи інакше, поки існуватиме проблема нелегальної міграції та біженців – доти вона буде болючою темою і для країн Європи і для країн-транзитерів. І в найближчому майбутньому саме такі країни як Росія, Білорусь і Туреччина використовуватимуть міграційну тему для розгойдування ситуації біля кордонів з ЄС – задля досягнення своїх інтересів.