Росія не планує припиняти війну та не відмовляється від погроз у бік зовнішнього світу.
Про це заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг.
З його слів, це найбільша світова загроза, яка виникала протягом останніх десяти років. Водночас наміри президента Росії Володимира Путіна не змінились, не зважаючи на успіхи ЗСУ на полі бою.
«Ми не бачимо жодних ознак того, що цілі Путіна змінилися», — сказав Столтенберг.
Раніше Столтенберг заявив, що західні партнери повинні посилити допомогу Україні, що стане запорукою справедливого і тривалого миру. Генсек НАТО додав, що необхідно надіслати сигнал Москві, що диктатор Путін не дочекається моменту, щоб Захід відмовився від підтримки України.
Дрони, системи ППО-ПРО, ракети, все інше нам потрібне тут і зараз.
Керуючий партнер «Національної антикризової групи», економічний та політичний експерт Тарас Загородній упевнений, що Україні слід максимально активно запускати свою військову промисловість.
«Ми маємо розуміти, що зараз завершення війни вигідне лише одній країні – Україні. Решту це особливо не напружує. Це ж не їхні люди гинуть! І вони збагрюють нам старезну зі своїх складів, отримуючи можливість придбати щось більш сучасне, на що раніше або не було дозволу партнерів, або ж не було коштів». Збої в постачанні озброєнь, зриви часу постачання були, є і будуть, акцентує експерт. У тому числі тому, що промисловість партнерів не може так швидко реагувати на зміну ситуації на полі бою. Або не надто хоче.
«Поява нових танків, безпілотників, систем РЕБ (радіоелектронної боротьби) змінює картину війни. І «Хаймерси», які були надефективними минулого року, вже не здатні демонструвати такий приголомшливий успіх у 2023-му. Тобто ми маємо реагувати швидше. Запускати у виробництво те, що є актуальним тут і зараз, а краще – знадобиться і завтра», – пояснює Тарас Загородній.
Західні фірми, наголошує він, так не працюють. Їм важливо отримати замовлення, поміркувати з нього, вибрати пріоритети, дочекатися фінансування від уряду. Лише потім щось починає крутитися. А у нас просто нема стільки часу!
«Ми воюємо в нон-стоп режимі. І дрони, системи ППО-ПРО, ракети, все інше нам потрібне тут і зараз. А, краще, ще вчора. Ми в цьому зацікавлені, як ніхто. І саме ми повинні тут вкалувати як ніхто. Адже це наша війна, наш біль. А партнери мають свої економічні, політичні, дипломатичні нюанси. У деяких навіть якась образа на Україну. Чому, мовляв, ви не здалися одразу? Чому ще воюєте? Нам без вас було б легше… З огляду на все вищесказане питання військової підтримки України вплітається в масу місцевих нюансів, у ту ж передвиборчу боротьбу в Польщі, в США. А нам своє робити. Усі наявні ресурси ми повинні спрямовувати на армію, виробництво нових озброєнь і боєприпасів. Причому із прицілом на випередження ворога хоча б технічно (масово нам їх не перебити). Розуміючи, що росіяни не стоять на місці. Вони вдосконалюються. Розгортають своє військове виробництво», – наголошує експерт виданню Коментарі.
Тарас Загородній не сумнівається – якщо ми не пришвидшимо свої відповідні процеси, нам буде дуже важко. Ще й тому, що західну техніку партнери забороняють застосовувати на території РФ.
«А без перенесення війни на територію країни-агресора все затягнеться надовго, з непередбачуваним результатом. Адже Росія об’єктивно сильніша і ресурсніша», – констатує експерт.
Народний депутат Верховної Ради VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов заявив, що тиск на окупаційний контингент може посилюватися за рахунок високоточних ударів по пунктах управління, складах та лініях комунікації. У зв’язку з цим, пояснює він, нові наступальні озброєння можуть постачатись у менших обсягах, ніж коли велася підготовка до літньої наступальної операції. Акцент зараз може бути зроблений на ракетах далекого радіусу дії, бойовій авіації та ударних дронах.
Він акцентує, що один із пріоритетних напрямків для західної допомоги – захист від російських ударів по енергетичній інфраструктурі та готовність до відновлення об’єктів, що руйнуються.
