Посилення активності сил оборони України на херсонському напрямку призвело до стрімкого збільшення дезертирів серед примусово відправлених окупантами на війну жителів Донеччини та Луганщини. Російські ж загарбники подібному явищу протидіють у традиційний для себе спосіб – за допомогою загородзагонів.

Про це повідомляє джерело 24 каналу в розвідці. 
 
Як зазначається, у перший день контрнаступу ЗСУ на Півдні російське командування поспіхом відправило на другу та третю лінії оборони загони кадировців. Не для посилення бойових здібностей ординського війська, а для протидії відступу передових підрозділів. 

На деяких ділянках фронту російські генерали утримували примусово мобілізованих жителів окупованих частин Донеччини та Луганщини, то ж геть непідготовлене до участі у війні “гарматне м’ясо” при перших атаках української бронетехніки вирішило не помирати, а втекти із позицій. 

На посилення бойових дій на Херсонщині командування окупантів відреагувало достатньо швидко. Каральним загонам кадировців наказали швидко виїжджати на другу та третю лінії оборони та змушувати мобілізованих та російських срочників повертатися відбивати втрачені позиції. 

Звісно, перелякані колишні шахтарі та вчителі в атаку йти зовсім не хотіли, через що кадировці без роздумів відкривали вогонь на знищення по тих, хто обурювався наказу вирушати вперед. 

Зрозумівши, що подальших варіантів російське командування їм не надало, мобілізовані за підтримки російських десантників зробили кілька спроб повернути собі передові позиції. 

Контрнаступ окупаційних військ не призвів до бажаного для них результату, а розбиті угруповання росіян відступили разом із залишками мобілізованих. Втім, останніх вишикували та безжально розстріляли перед іншими військами – аби ніхто із загонів агресорів не відступав навіть у безвихідній ситуації. 

Загалом, починаючи з ночі навпроти 29 серпня, на всіх ділянках лінії зіткнення на Херсонщині сили оборони України не просто розворушили осине гніздо терористичних військ, а змусили загарбницьке командування швидко вирішувати, куди їм треба перекидати резерви. Через прориви фронту російські генерали активізували підвезення своїх резервів із Херсону на передову. Чимала кількість ординців, якими вирішили затикати дірки на максимально загрозливих напрямках, припала саме на мобілізованих на Донбасі, а також на бойовиків так званих “ДНР” та “ЛНР”. 

Перекидали такі підрозділи на передову з початку контрнаступу ЗСУ. Але якщо особовий склад російських військ чомусь був дуже впевнений у своїх силах, про терористів із Донбасу такого сказати не можна. Безцільно вмирати на Херсонщині вони не хотіли. 

Саме із цим пов’язана достатньо серйозна стрілянина, яку вранці 30 серпня чули жителі тимчасово окупованого обласного центру. Бойові угруповання бойовиків та мобілізованих, які були розташовані як резервні під Херсоном, категорично відмовлялися вирушати ближче до лінії фронту. Командири впоратися з бунтом не могли, через що на місце знову ж таки викликали кадировців. За даними української розвідки, найманці чеченського фюрера для залякування розстріляли понад 30 “своїх”. 

Хоча загальні втрати російських окупаційних військ на Півдні за останні кілька днів стрімко зросли, родинам мобілізованих на Донбасі не слід чекати посилення потоку трун з цього напрямку. Адже командування росіян вирішило банально не вивозити тіла загиблих з поля бою, аби не посилювати в такий спосіб соціальної напруги серед жителів так званих “ДНР” та “ЛНР”. Бо ідея відправлення всіх чоловіків на загибель не заради “республік”, а за загарбницькі амбіції путіна на Донбасі не є популярною. 

Ба більше, подекуди настрої мешканців окупованих частин Донеччини та Луганщини стають дедалі більше проукраїнськими. Адже всі знають, хто розпочав другу фазу кривавої війни, а без втручання росії та її повномасштабного нападу на Україну десятки тисяч шахтарів, вчителів, металургів та представників інших спеціальностей спокійно ходили б на роботу, а не гинули десь під Харковом чи Херсоном. Тепер же масовість такої примусової мобілізації подекуди відкрила очі любителям “русского міра”, що в найближчому майбутньому зможе зіграти проти ворога. Адже українці на тимчасово окупованих територіях відомі своїм потужним “знаряддям” – спротивом. І якщо він наростатиме, це ще швидше призведе до тотального краху російської армії.