Залужний на новій посаді керуватиме питанням введення іноземних військ в Україну? Навряд чи ми почуємо від нього «українці, я ввожу війська», однак певний вплив ексглавком має.
Глен Грант, колишній полковник британської армії, відзначив, що головним завданням Валерія Залужного у його ролі посла України в Британії буде збереження та зміцнення вже існуючої підтримки. Він підкреслив, що роль посла є набагато складнішою, ніж просто посада уславленого аташе з питань оборони.
«У Британії це ще більше ускладнюється через децентралізовану структуру влади, де ухвалення рішень розпорошено між різними центрами влади», — наголосив військовий експерт. За його словами, чинний уряд Британії налаштований на те, щоб у всіх аспектах надавати допомогу Україні, але це не стосується розгортання військ.
Глен Грант висловив сумнів щодо того, чи зможе Валерій Залужний якось вплинути на офіційний Лондон у цьому питанні. За його словами, першочерговим завданням генерала має стати збереження та зміцнення вже існуючих відносин між Україною та Британією. Він вважає, що на посаді посла Валерій Залужний повинен виходити за межі «традиційних каналів» і налагоджувати комунікацію з додатковими центрами впливу, такими як Шотландський парламент, Асамблея Уельсу, Асамблея Північної Ірландії та навіть Англіканська церква. За словами Гранта, це потрібно зробити для того, щоб залучити різні зацікавлені сторони та заручитися ширшою підтримкою України.
«У цьому плані він видається вдалим вибором завдяки своєму доброзичливому характеру, який, ймовірно, знайде хороший відгук у людей», — підкреслив Глен Грант.
Також, міністр закордонних справ Литви Габрієлюс Ландсбергіс висловив сумніви, щодо можливості країн Євросоюзу домовитися про відправлення західних військ в Україну та сформувати єдину позицію з цього питання.
«Я не вважаю, що можливо досягти згоди на щось подібне», — зазначив Ландсбергіс.
Міністр пояснив свою позицію тим, що навіть стосовно менш «чутливих» тем у ЄС часто виникають розбіжності: «Ми вже демонстрували у минулому, що не можемо узгодити позиції навіть з приводу менш складних питань… Тому я не дуже вірю, що ми зможемо узгодити щось подібне».
Варто нагадати, що президент Литви Гітанас Науседа підтримує ідею відправлення військ в Україну для проведення тренувальних місій та закликає Захід припинити «встановлювати червоні лінії».
Ландсбергіс раніше висловлював думку, що союзники мають активно обговорювати це питання, оскільки зараз є найкращий час для цього.
Першим про можливе відправлення військ в Україну заговорив президент Франції Еммануель Макрон. При цьому він наголосив, що Париж «не наступатиме і не перехоплюватиме ініціативу у війні з росією».
«Ми не впевнені, що це зробимо. Зараз ми не перебуваємо в такій ситуації, але ми не виключаємо цього варіанту на даний момент», – заявив він.
Пояснюючи порушення ідеї про введення військ в Україну, французький президент наголосив, що в нинішніх умовах необхідно не допустити перемоги росії у війні, яка «йде на європейській землі».
«Останнім часом ми живемо в умовах, коли неможливе – настає. Між Страсбургом і Львовом 1500 км, ви розумієте? Усього 1500. Війна вже тут, це зовсім поруч», – заявив Макрон.
Також президент Франції підкреслив, що в Україні триває «екзистенціальна війна для усієї Європи».
«Ми встановили занадто багато обмежень, якщо можна так сказати, в нашій лексиці. Ми не йдемо на ескалацію. Ми не перебуваємо у стані війни з росією», – зазначив він.
Разом з тим він додав, що якщо не спинити путіна – війна не зупиниться в Україні, «тож потрібно бути готовими».
Крім того, Макрон підкреслив, що від перемоги України залежить багато чого, «адже за іншого сценарію життя французів і всієї Європи кардинально зміниться».
«Якби росія перемогла, життя французів стало б іншим. У нас більше не буде безпеки в Європі. Авторитет Європи був би зведений до нуля. Кремлівський режим – наш противник. Тому ми готові відповісти на можливу ескалацію з боку росії», – наголосив президент Франції.
