Боротьба з корупцією в Україні – це звичайна класова боротьба
Система культурних цінностей українця така що корупціонер у нього викликає огиду. І в цьому відношенні українець начебто нічим не відрізняється за менталітетом від європейцеві.
Проте, якщо європеєць не сприймає корупцію, тому що усвідомлює що вона спотворює чесну конкуренцію, порушує права рівного доступу всіх на ринок і розкрадає громадські податки, то українець ненавидить корупціонера тому що… заздрить йому.
Ця різниця принципова і вона ставить хрест на будь-яких спробах подолати корупцію в Україні. Українцю до лампочки спотворення конкуренції і злодійство податків. Він ніколи не жив при вільному ринку, ніколи ні з ким не конкурував і ніколи не платив податків.
Корупціонер для українця це людина, що добився життєвого успіху, в українському розумінні, звичайно. Людина, який зміг мережу на хлібне місце, вписатися в систему, людина, яка "вміє жити". Корупціонер – це приклад для наслідування підростаючого покоління, завидний наречений для незаміжніх дівчат та жінок. Мрія середньостатистичного українця це як раз стати корупціонером.
Тому конкурси на бажаючих стати низькооплачуваними митниками, податківцями, прокурорами, суддями, набушниками, сбушниками в сотні разів перевищують конкурси на бажаючих стати інженерами, хіміками або технологами.
Боротьба з корупцією збуджує українця лише тому, що вона пов'язана з низьким почуттям заздрості. Українцеві приємно коли викривають чергового корупціонера, тому що людина, який "умів жити" завжди неприємний того хто ТАК жити не вмів.
Саме заздрість є єдиним рушійним моментом усіх незліченних борців з корупціонерами, які в безлічі розплодилися в Україні останнім часом. Причому саме з корупціонерами, а не з причинами корупції, тому що досвід останніх двох років переконливо показав що все патентовані борці з корупціонерами, домігшись хлібних місць, починають стрімко покращувати своє матеріальне становище. Багато відмінно заробляють навіть на самому процесі боротьби з корупціонерами.
Боротьба з корупцією (точніше корупціонерами!) в Україні, в тому вигляді, як це робиться зараз, не дає ніякого морального приросту, не викликає ніяких змін у суспільній свідомості і в громадських соціальних нормах.
Це боротьба бідних і невдалих з тими хто "вміє жити". Це звичайна класова боротьба, за Марксом.
Автор: Андрій Головачов