Ніхто в світі не зацікавлений в тому, щоби війна в Україні затягнулася. Всі готові допомогти Україні, щоб війна закінчилася в найближчі максимум півроку, може, навесні 2023-го. Про це розповів військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов у коментарі Главреду.
Той же Пентагон припускає, що найпізніший термін закінчення цієї війни – осінь 2023 року. Йдеться про повне закінчення війни, – сказав Жданов і додав, що ніхто не хоче затягувати цю війну на рік.
За словами експерта, Західна Європа вже готує План Маршалла і “ділить, хто що відбудовуватиме в нашій країні”, пропонує Україні свої послуги з відновлення її міст.
Одна країна бере одне місто, інша – інше місто, третя – цілу галузь. Європейці прекрасно розуміють, що гроші працюють лише тоді, коли їх куди-небудь вкладають. Вони хочуть вкласти гроші в Україну і, природно, отримати з цього свою частку прибутку. Тож, ніхто в світі не зацікавлений в затягуванні цієї війни. До речі, Росія – в тому числі. Тому що російська економіка не витягне довготривалу війну. А з ленд-лізом ще ніхто не програвав. Тож, є шанс, що нам не доведеться підбивати підсумки року, тому що вона настільки не затягнеться, – резюмував військовий експерт.
Ситуація на фронті щохвилинно змінюється, але за словами керівника Центру військово-правових досліджень Олександра Мусієнка, час працює лише на користь України.
Як стверджує експерт, варто звернути увагу на три показники. По-перше, батальйонно-тактичні групи російських військ уже частково були виснажені, особливо після боїв за Сєвєродонецьк та Лисичанськ, – передають “Вікна”.
По-друге, загарбники повинні були розійтись по інших напрямках, зокрема на Південь, де їм було потрібне підсилення.
По-третє, окрім бойової частини боєздатних підрозділів російської армії, лишились на сході так звані армійські корпуси чи батальйонно-тактичні групи невизнаних республік.
Ефективність наступальних дій вичерпувалась через те, що окупанти зазнавали втрат та виснажувались. Також у росіян немає абсолютно ніякого мобілізаційного потенціалу на тимчасово окупованих територіях, звідки загарбники силою забирали людей на війну проти України.
Наступний нюанс – це удари українських військових по логістичному забезпеченню військ противника як у його ближньому тилу, так і у дальньому. Це виснажило та не дало можливості російській артилерії завдавати удари в тій кількості, як вони звикли це робити.
Якщо говорити про гарячу фазу, то вона дійсно може розтягнутись ще на кілька місяців. Потрібно розуміти, що така це період може бути також конфліктом низької інтенсивності, але він все одно буде вважатись гарячою фазою. За такої інтенсивності ведення бойових дій, російським військам вистачить їх загальних артилерійських запасів на чотири-шість місяців і не більше.
Статистика така, що окупанти використовували в активних боях 60-70 тисяч снарядів на добу. Це величезна кількість насправді. І якою б не була кількість на складах, їх потрібно поповнювати. Для цього їм вже потрібно близько 100 мільярдів доларів та певний час. Тому зараз росіяни шукають, яким чином відновлювати кількість запасів. Хочуть, щоб все в країні працювало на оборонний сектор, але у них так не виходить.
Ситуація все одно розвивається на користь України. Адже якщо подивитись по запасах зброї, то нам наші партнери продовжують поставки. І з кожним разом до нас приходить все більш сучасне озброєння. Водночас Росія відкочується назад. Окупанти переходять з більш модернізованих моделей на старіші зразки. Тому зброя у загарбників ще є, але вона менш ефективна та боєздатна.
