Негайно після призначення Саакашвілі на нього обрушиться Ніагара з пропозицій щодо реформи всього на світі, а також з компромату про зловживання чиновників в центрі і на місцях. І частиною цієї інформацією він, природно, захоче поділитися з Володимиром Зеленським. А навіщо найближчому оточенню президента така неконтрольована інфа?
Знаєте, хто був найбільше проти призначення Міхеїла Саакашвілі на будь-якій помітний пост? Ні, не Арсен Аваков, а Андрій Єрмак, частково підтриманий Сергієм Шефіром.
Про це написав у “Фейсбуці” політичний експерт Олександр Кочетков.
“Звичайно, Аваков не захваті від реінкарнації Саакашвілі, але міністр МВС – політик. І його вага визначається його впливом на силовиків – як офіційних, так і неофіційних, про що, до речі, свідчать розборки в” Національному корпусі “з приводу підтримки / непідтримки Сергія Стерненко.
Тобто, значимість Авакова – матеріальна, Саакашвілі їй не смертельний. На відміну від віртуальної значущості Єрмака.
Ще з Дмитра Табачника склалося, що глава президентського офісу (секретаріату, адміністрації – не важливо) працює сторожем біля вуха президента. Якщо хтось хоче потрапити до глави державі, спочатку він повинен доповісти главі офісу, про що має намір говорити. А глава офісу оцінить, наскільки така інформація важлива і своєчасна, оцінить, зрозуміло, з урахуванням власних інтересів. І якщо співпаде, то хвіртка до вуха президента відкриється. А не збіжиться, то глава офісу має безліч можливостей не допустити небажану особу до свого шефа.
А навіщо найближчому оточенню президента така неконтрольована інфа, що йде в обхід їх хвіртки? У них і так повно проектів, куди інтегровані їх забаганки, а бюджетних грошей і так на всіх не вистачає. Ще страшніша інформація про порушення та дурниці, які творять призначенці нинішньої влади.
Тобто, дозволити регулярне спілкування Саакашвілі і Зеленського для оточення президента – це як собі серпом по чомусь вкрай чутливому. Але спробуй не пустити неконтрольованого Міхеїла! Він же відразу вивалить все в пресу, західну, в тому числі, та ще й в посольства!
Пускати – біда. Не пускати – ще більша буда. Цугцванг по-українськи називається.
Єдиний варіант для оточення Зеленського – спробувати штучно нацькувати Саакашвілі з тим же Аваковим, Шмигаль або Разумковим – авось, вдасться каналізувати його термоядерний викривальний порив в сторону від себе і, тим самим, скомпрометувати когось іншого. Але не факт, що вийде.
У будь-якому випадку, на якийсь час Володимиру Зеленському почне надходити значно більше об’єктивної, критичної інформації про те, що коїться в країні від його імені. Що наблизить крах нашої корупційно-олігархічної системи влади. Ось тільки крах її окремо або разом з країною – про це і сам Саакашвілі навряд чи знає напевно, – пише Олександр Кочетков.
Як зазначають українці, Саакашвілі і покричати може. Але темперамент цього політика зовсім не перекреслює його позитивних заслуг.