Суцільний скандал – лише так можна охарактеризувати вибори ректорів в кількох українських вишах. Чотири відомі університети – Авіаційний та Тараса Шевченка в Києві, Одеський морський та Харківський університет радіоелектроніки вчасно не отримали керівників.

Численні кандидати сперечаються за право керувати цими університетами, не гребуючи інтригами й судами. Воно й не дивно, адже крісло ректора гарантує можливості і вплив. Сергій Єрмаков спостерігав, як поважні науковці плетуть виборчі інтриги не гірше олігархів та політиків.

Минуло вже більше двох років відтоді, як 1 вересня 2013-го помер останній ректор Харківського Національного університету радіоелектроніки Михайло Бондаренко. Тоді міністерство освіти призначило виконувачем обов’язків ректора ХНУРЕ Наталію Лєсну. Виш став готуватися до виборів нового голови, які відбулися у квітні 2014-го, згадує Віра Правдик, заступник головного бухгалтера ХНУРЕ.

– Голосування пройшло за всіма правилами. У першому турі найбільшу кількість голосів отримав професор Валерій Семенець, у другому турі він же – переміг.

Та результати виборів скасував своїм наказом міністр освіти України Сергій Квіт. Згодом вибори відбулися знов. Їх результатів міністр не відмінив, але й ректора не призначив.

– Це вже другі вибори, в минулому році були перші вибори, які також не призвели до того, що я підписав контракт.

Ольга Шульгіна, начальник канцелярії ХНУРЕ:

– В 15-м году 7 кандидатов. Из семи кандидатов лидируют два. Опять Валерий Васильевич Семенец и Наталья Советовна Лесная. Валерий Васильевич набирает 54,8%, Наталья Советовна набирает 30%.

Протягом місяця з моменту виборів Міністерство освіти повинно було укласти з переможцем контракт. Але цього не сталося. Міністр виправдовується, що він безсилий – підписувати документ про призначення йому забороняє суд. Саме туди звернувся переможений кандидат Геннадій Чурюмов, який набрав трохи на виборах більше 3 відсотків голосів.

– Министр обязан в течение месяца подписать контракт. Министр не подписал в течение месяца этот контракт. Ну да, я мог подать и… тридцатого выборы прошли, а 1 мая или, там, 5 мая мог подать этот иск. Но я его подал 11 июня.

Термін підписання контракту сплив ще 31 травня. А судове рішення народилося пізніше – на півмісяця. Може скластися враження, що міністр його передбачив і тому так довго зволікав з рішенням.

Ольга Шульгіна каже, що колектив вишу невдоволений.

– Коллектив обратился с письмом к министру, в котором просил дать разъяснения. Такие разъяснения мы получили – что основанием не подписывать приказ и не заключать договор с кандидатом является исковое заявление Чурюмова.

Відсутність ректора негативно позначилася на діяльності університету. З’явилися неприємні тенденції, каже професор кафедри біомедичної інженерії ХНУРЕ Ігор Прасол.

– Мы за это время довольно многие позиции сдали. Вот филиалы. У нас была широкая сеть филиалов, сейчас их число резко уменьшилось.

Сюди ж можна додати стабільне падіння рейтингу університету – щороку на пункт. За версією СКОПУС, ХНУРЕ впав з 16 на 19 місце. Падіння підтверджує і «Топ-200». Нижчий рейтинг обертається скороченням кількості студентів. На додачу – зменшення держзамовлення і п'ятимільйонний дефіцит бюджету на цей рік.

Та поки півтори сотні співробітників запитували міністра, чому в ХНУРЕ немає ректора, він призначив в університет виконувача його обов’язків – декана факультету підготовки іноземних громадян Мурада Омарова. Це колишній студент ХНУРЕ, згодом – бізнесмен, засновник трьох комерційних структур. Його фірма «Харінвест-ВУЗ» зараз належить громадянам Туреччини. «Хазар» торгує їжею, в тому числі з ХНУРЕ. «Адоніс» займається будівництвом. Тут Мурад Омаров і досі є керівником. Сам він каже, що бізнесом не займається. Однак до його призначення колектив поставився неоднозначно, каже професор, завідувач кафедри метрології та вимірювальної техніки ХНУРЕ Ігор Руженцев.

– Сегодняшнее назначение – оно как-то прозвучало… Ну, прозвучало нелогично. Нелогично. Мне бы хотелось, чтобы и закон соблюдался у нас в стране, и решения министерства были бы логичными.

Мабуть, ці слова дійшли й до міністра, бо Омаров пробув ректором буквально лічені години. Вранці його призначили, а вже ввечері передумали і скасували наказ. Омаров не ображається.

– Он пригласил троих абсолютно разных людей из нашего университета, провел собеседование. По итогам собеседования он принял решение, что среди них он почему-то назначил меня. Потом прошел день. Почему он думал, что надо отменить приказ. Ну, я ж не указ для министра. Ну он так решил, так снял.

Тим часом переможець виборів професор Семенець оскаржив судову заборону призначати ректора і виграв.

– Если бы было другое решение суда, то, получается, отменили б все решения, которые приняты с 6 сентября 2014 года по выборам ректора на Украине.

Та чи призначить зрештою міністр ректора, досі незрозуміло. На жаль, ХНУРЕ – не єдиний виш, в якому вибори ректора перетворилися на мексиканський серіал. Уже цього року було скасовано вибори в Одеському національному морському університеті. Міністр знову вказує на порушення.

– Там також ніби були серйозні порушення. І, зокрема, що там багато бюлетенів було зіпсовано, тому що вони заповнювали ручкою, яка лежала в кабінці, що чорнила зникали. От. Ну і тому я відмінив результати цих виборів, але я був неправий, я це визнав.

Скасування статуту Національного авіаційного університету унеможливило вибори й там. Про НАУ міністр каже, що статут вишу не відповідає законодавству. Тому його треба негайно переробити, а вже тоді обирати керівника.

Три ВНЗ, три різні ситуації, але однаковий результат. Вибори ректора не дали ректорів. Університети лишилися без голови.

Високопосадовці рідко визнають, що вчинили неправильно – як це зробив Сергій Квіт у випадку з Одеським морським університетом. Та це не вирішує проблеми в принципі. Університет без ректора – як компанія без директора. І ситуацію там можна охарактеризувати лаконічним словом – бардак.

Сергій Єрмаков, Слідство.Інфо