Журналістські розслідування
Подобається

Чергова АФЕРА на “комуналці”: стали відомі усі подробиці нововведень щодо субсидій

16/05/2017
Чергова АФЕРА на “комуналці”: стали відомі усі подробиці нововведень щодо субсидій

Півтора мільйони українців отримають монетизовані субсидії. Замість державної пільги їм нараховуватимуть певну суму, передає Корупція.Інфо

Популярне: Журналісти знайшли в Корчак нове незадеклароване авто (ФОТО)

 Про це минулого тижня повідомив прем’єр Володимир Гройсман.

“Ми приймаємо одне із перших рішень щодо монетизації. Сім’ї, які змогли налагодити економію газу, електроенергії й тепла, зможуть отримати грошові компенсації”, — сказав прем’єр-міністр на засіданні Кабміну.

Про монетизацію субсидій влада заявляє не вперше. Про це говорили 2014 року й торік. Однак, схоже, до початку 2018-го субсидії все ж відмінять у теперішньому вигляді. Їх нараховуватимуть грошима.

За яким принципом нараховуватимуть кошти?

Як повідомив прем’єр, сума грошової допомоги залежатиме від багатьох факторів. У першу чергу, від того, скільки людина змогла зекономити. В уряді говорять, що сума субсидій буде до 700 грн.

“Думаю, не просто використали таке формулювання “до 700 гривень”. Тому можна говорити, що це буде 150-300 гривень. І, до речі, кошти нараховуватимуть далеко не щомісяця, а раз або кілька на рік. Візьмуть підсумки 2016 року й встановлять субсидії якійсь частині людей. Кошти надсилатимуть на банківські картки”, — говорить порталу Знай.ua президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

Цікаво, що прем’єр говорить про 1,5 млн отримувачів адресної допомоги, а субсидії зараз мають більше 7,5 млн осіб.

“При нарахуванні цієї допомоги використовують несистемний підхід. Дотепер немає реєстру отримувачів субсидій. Зараз не зрозуміло, скільки у нас реально людей, яким потрібно допомогти. Так, можливо, і правильно, що на першому етапі субсидії давали, особливо не перевіряючи людей. Але вже минуло кілька років, і можна було б створити цей реєстр. Без нього процедура нарахування пільг буде не зовсім справедливою”, — каже пекономіст Борис Кушнірук.

Оскільки нарахування адресної допомоги передбачено для значно меншої частини людей, існує велика ймовірність, що багато вразливих категорій населення залишаться сам на сам із величезними тарифами.

Чому вирішили монетизувати субсидії?

Монетизовані пільги є у більшості країн ЄС. На відміну від державних дотацій українського зразка, вони ефективніші, можна вести чіткий облік пільговиків і стимулювати їх заощаджувати, аби цю допомогу використати на щось інше.

“Ідея хороша. І вона потрібна для України. При цьому не лише для оплати комунальних послуг, а й проїзду в транспорті, пільг для пенсіонерів, учасників бойових дій тощо. Бо зараз, наприклад, пенсіонер міста й села мають нерівні умови. Містянин може безкоштовно їздити трьома видами транспорту, відвідувати музеї, ходити в соціальні аптеки. А пенсіонер із села теоретично теж має такі можливості, але не може їх реалізувати. Однак, стосовно монетизації субсидій, то прем’єр про це сказав, а чіткої системи немає. Ми ризикуємо отримати зовсім неефективний процес”, — пояснює Борис Кушнірук.

За його словами, влада не систематизувала інформацію за основними показниками претендентів на субсидію — їхню купівельну спроможність, реальний фінансовий стан, витрати ресурсів.

“Фактично на ці гроші знову претендуватимуть у переважній більшості ті люди, яким ця пільга не треба. Це ті, хто має машини, великі, але не повністю оподатковані зарплати”, – каже він.

Гроші на компенсацію комунальних послуг не отримають держслужбовці й бюджетники із невеликим доходом.

“Систему ж начислення допомоги не міняють. Наприклад, зараз вчитель із зарплатою у 5 тисяч гривень не є претендентом на субсидію. А людина, що заробляє 12 тисяч гривень, а легально півтори, оформлює пільгу без проблем”, — коментує ситуацію Олександр Охріменко.

Введення монетизованих пільг — це одна з вимог Міжнародного валютного фонду. На думку їхніх спеціалістів, процес монетизації має суттєво скоротити енерговитрати в Україні й дефіцит “Нафтогазу”.

“Так, теоретично має скоротити. Але для цього варто було проводити масштабні програми з утеплення будинків. Всі ті, що зараз пропонують, не працюють. По-перше, з держбюджету виділено мало грошей. На це заклали 50 мільярдів гривень, а треба 1 трильйон. По-друге, програми погано продумані. Наприклад, половину вартості від витрат на утеплення жителі багатоповерхівок можуть отримувати, а власники приватних будинків ні. І є ще багато інших проблем. У перший рік такої програми її треба було міняти. Але цього не зробили. Краще б було налагодити видачу кредитів під 2-3% річних на 10 років від НБУ. Тоді б більше людей утеплили б помешкання, й відповідно споживання скоротилося б. А так, уряд постійно завищує норми споживання, з часом пільгові категорії населення просто фізично не зможуть в них вкладатися”, — пояснює економіст Борис Кушнірук.

Бездумна політика у видачі субсидій призведе до того, що кошти від держави отримуватимуть значно менше людей, яким це потрібно. А тим, що справді бракує на оплату комунальних послуг, цієї компенсації бракуватиме.

“Зараз пообіцяли давати до 700 гривень. А якби перевірили всіх отримувачів, то кількість їхня би точно зменшилася. І тоді на кожного малозабезпеченого припадало би більше тисячі гривень”, — говорить спеціаліст.

Кому вигідна монетизація субсидій?

Якщо подивитися виступи членів уряду, то у 100-відсотковому виграші є споживачі комунальних послуг. У них має з’явитися грошова допомога. Коли вийде зекономити на споживанні газу чи електроенергії, вони зможуть витратити кошти на щось інше, більш важливе для себе.

Однак експерти співставили різні факти й вважають інакше.

“Те, що пропонує Володимир Гройсман, це не монетизація. Це справжня фікція. І зрозуміло, кому вона вигідна. В першу чергу, владі. В другу — наближеним до неї бізнесменам й олігархам”, – пояснює Олександр Охріменко.

На його думку, псевдомонетизація вигідна для уряду, бо так покаже Міжнародному валютному фонду, що виконує вимоги й проводить реформи. Крім цього, це старт передвиборчої кампанії пропрезидентської політсили. Крім того, її представники потім можуть стверджувати, що дали людям на руки великі гроші.

“Хоча насправді ніякі це не великі гроші. А ось тарифи справді великі. Взагалі, за загальносвітовими мірками, витрати на комунальні послуги не повинні перевищувати 15 відсотків доходу людини. Оскільки в нас середня зарплата — 6000 гривень, то комуналка має становити не більше 600 гривень. А на практиці маємо понад дві тисячи гривень за комуналку. Це якщо квартира невелика”, — пояснює експерт.

Вартість комунальних послуг можна було б здешевити і без субсидій та їх монетизації, вважає він.

“Є багато важелів, якими можна було б здешевити вартість газу. Але ні, тоді б ні влада, ні олігархи не мали би грошей на нові автомобілі, і їм би забракло чим поповнювати свої рахунки в офшорних зонах. Тому обрали такий шлях — високі тарифи. А за півкраїни доплатить держава. Головне, щоб статки перших осіб держави й олігархів не падали. Янукович відмивав мільйони доларів через поставки газу фірм Курченка. А теперішні керманичі  — через своїх людей. Поки їхні прізвища невідомі”, — говорить експерт.

Така потрібна для України монетизація субсидій знову стала черговою фейковою реформою, коли правильну ідею перетворюють на звичайний метод здорожчання комунальних послуг і джерело доходу для олігархів. А підносять це як порятунок людей від високих тарифів.

Нагадаємо, за останні два роки борги за комунальні послуги зросли у декілька разів. Практично кожен третій українець не сплачує за воду,  газ  й  електроенергію вчасно.


Коментарі

X

Підпишіться на нашу розсилку новин