Напередодні заява ООН про геноцид надзвичайно обурила громадськість. Мовляв, мають недостатньо доказів, щоб дії Росії назвати геноцидом проти України.
На це відреагував радник глави Офісу Президента Михайло Подоляк. У своєму дописі він наголосив на «політичній беззубості та непрямому заохоченні злочинця».
Він підкреслив, що комісар Ерік Мьосе, котрий є головою Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні, прямо заявив, що «вони не бачать наміру вчиняти злочини геноциду з боку Росії проти громадян України».
Його обурення не мало меж. Тож він навів низку прикладів того, як росіяни скоюють воєнні злочини та чинять геноцид проти українців.
Ще б пак, адже росіяни прийшли нас вбивати… по-доброму, масово. Саме українців, але без умислу. І ракети летять на міста щоночі по-доброму. І спроба зруйнувати енергетичну інфраструктуру взимку, щоб люди гинули від морозів – абсолютно випадкова,– наголосив він.
Михайло Подоляк припустив, що для ООН повномасштабна війна, яка триває понад 560 днів – вкладається у рамки «допустимого «не-геноциду». І що сотні міст і сіл, стерті з лиця землі, – теж ніякий не геноцид.
Та й офіційні заклики «вбий українця» теж не мають жодного злого умислу, припустив він. Як і тортури у фільтраційних таборах, де українців змушують відмовлятися від української ідентичності та нав’язують їм російську – теж, мабуть, «з любов’ю».
Міністерство любові. Ах так, росіяни ще не діють так, як у Руанді, не вбивають людей мільйонами. Ось якби українці добровільно виходили на дорогу, ставали на коліна, покірно віддавали голову російському солдату, масово, для протоколу, тоді так. Тоді мова йде про геноцид,– припустив Подоляк.
