У 2014 році західні держави не були готові до жорстких санкцій проти Росії. Проте Мінські домовленості дали Україні час для зміцнення своєї армії, і це дозволило у 2022 році зламати плани російського агресора. 

Про це заявив екс-президент Франції Франсуа Олланд в інтерв´ю виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung. 

«Міжнародне співтовариство в цілому, особливо США, і Європа, яка, за загальним визнанням, була розділена щодо питання відносин з Росією Володимира Путіна та санкцій, які будуть запроваджені, не були достатньо рішучі. Разом з Ангелою Меркель наша мета полягала в тому, щоб запобігти війні. Припинення вогню, досягнуте в Мінську в 2015 році, обмежило кількість жертв. Однак Захід не зміг зрозуміти, що Путін готується до війни», – сказав Олланд. 

За словами Олланда, Путін увесь цей час розраховував на слабкість Заходу: «він думав, що політична слабкість і розбіжності в ЄС спонукають до м’якої відповіді на вторгнення в Україну. Він вважав, що відступ Америки зі світової арени, який почався з Обами, закінчиться тим, що Трамп його прискорить, і симптомом цього стала катастрофа в Афганістані, яку підтвердив Байден. Ось так минулого року Путін помилково вважав, що може піти в наступ», – пояснює екс-президент Франції. 

«Путін грубо помилявся щодо західної реакції і, головне, українського опору. Він не зрозумів, що у 2022 році українська армія була не така, як у 2014 році. Час, відведений Україні Мінськими угодами, дозволив їй наростити більшу військову готовність», – вважає Олланд. 

Він також пояснив, чому ні Франція, ні Німеччина не змогли запобігти війні: «Щоб запобігти війні, потрібно встановити баланс сил. Треба чітко розуміти, що у разі вторгнення буде дуже сильна зворотна реакція. Путін не повірив. Газопровід «Північний потік-2» слід було зупинити, коли він ще будувався, а західні компанії повинні були піти з Росії набагато раніше. Тоді я скасував експорт вертольотоносців “Містраль” для ВМФ РФ. Франція була одна в цьому далекосяжному кроку, тоді як інші продовжували свої звичайні відносини. При цьому Путін запрошував колишніх керівників урядів або вводив їх у ради залежних від нього компаній», – нагадав Олланд. Він зазначив, що рішення відмовитись від продажу Росії кораблів «Містраль» наразилося на величезну критику всередині Франції, але час показав – воно було правильне. 

«Німеччина думала, що, купуючи газ, вона відіб’є Путіна від військових дій. Я міг зрозуміти це міркування. Зазвичай постачальник поводиться правильно, інакше він втрачає клієнта. Але Путін краще втратить ринок, ніж шматок території. У Франції також була велика поблажливість до Путіна. Дехто стверджував, що Путін став агресивним, тому що Захід недостатньо спілкувався з ним, недостатньо залучав його до наших процесів прийняття рішень і надто ігнорував перевагу Росії. Це звинувачення є хибним, воно має на меті зобразити Путіна як жертву, а Росію як країну в оточенні. Еммануель Макрон донедавна також вірив, що зможе налагодити діалог із Путіним. Ви бачили результат», – констатує Олланд. 

«Але найважливіше сьогодні – це те, що ми об’єднуємося і витримуємо чутливі питання, щоб продовжувати вводити санкції проти російської економіки, карати олігархів і озброювати українців – і навіть погоджуватися на вищі ціни на енергоносії. Йдеться не лише про захист України, а про демократію», – наголошує Франсуа Олланд. 

Така стратегія Заходу та незламність українських військових та народу дає свої результати, адже РФ не лише не вдалося просунутися вглиб Європи, а й досягти поставлених цілей в Україні.