31 грудня 2022 року збройні формування “ЛНР” і “ДНР” були офіційно введені до складу збройних сил Росії. Владімір Путін вручив їм бойові прапори. Про це пише Міністерство оборони Великої Британії.
Росія стверджує, що так звані “ЛНР” та “ДНР” є невід’ємними частинами їхньої країни після псевдореферендумів про приєднання у вересні 2022 року. Про це повідомили у британській розвідці.
ВІДКРИТА ПІДТРИМКА ПСЕВДОРЕСПУБЛІК БУДЕ ДЖЕРЕЛОМ ВЕЛИКИХ ВТРАТ
Росія з 2014 року контролює обидва так звані “ДНР” та “ЛНР”, створивши армійський корпус “ДНР” і 2-й армійський корпус “ЛНР” і підтримуючи їх російськими військовими.
“Статус та ідентичність “ДНР” і “ЛНР”, ймовірно, залишаються розбіжниками в російській системі. Ще до вторгнення в лютому 2022 року ці території являли собою значну втрату російських фінансів, – зазначили у британській розвідці.
Аналітики зазначили, що тепер, коли Кремль відкрито зобов’язався підтримувати псевдореспубліки, вони, ймовірно, стануть великими політичними, дипломатичними та фінансовими витратами для Росії, які вийдуть далеко за межами поточної фази війни.
ЖИТЕЛІ ДОНЕЦЬКА ВЖЕ НЕ ПОТАЙКИ КАЖУТЬ ПРО ПОВЕРНЕННЯ ДО УКРАЇНИ
До слова, погіршення життя у так званій “ДНР” після путінської анексії дуже швидко зруйнувало всі сподівання людей на хоч якісь покращення. Через це настрої навіть серед зрадників України на окупованій Донеччині сильно змінилися.
Розчарування в ідеях “русского мира” озвучують не лише прості жителі окупованих територій, а й “чиновники” та навіть лідери деяких терористичних угруповань. Втім, останні дуже бояться, що після повернення Донбасу під контроль України їм доведеться відповідати за скоєні злочини перед законом.
За понад 8 років життя в окупації більшість жителів тимчасово захоплених Росією територій усвідомили, що створення так званих “республік” було потрібно Кремлю зовсім не для турботи про тих, хто не відчував себе українцями. Із самого початку панування сепаратистських рухів у регіоні життя звичайних людей лише погіршувалося, однак з екранів телевізорів їм постійно розповідали про те, як вони “ось-ось разбагатіють”. Мовляв, квазіутворення за підтримки Москви зможе забезпечувати само себе, цінники у магазинах понизяться, а зарплати збільшаться.
Втім, реальність виявилася кардинально протилежною обіцянкам. Із перших днів “заснування” ніким не визнаних формувань у колись мирну Донеччину прийшли російські танки, цінники почали зростати у геометричній прогресії, а заводи та шахти попри всі обіцянки кремлівських кураторів втратили більшість ринків збуту.
Ті колаборанти, що подалися у бойовики, миттєво сколотили банди та почали грабувати підприємців. А очільники терористів під контролем своїх кураторів почали серйозний перерозподіл всього середнього та великого бізнесу. Економіка Донецького краю почала стагнацію без шансів на покращення.
Попри всі ці чинники, пропагандисти продовжували розповідати, наскільки покращується життя людей, а також звинувачувати Київ у всіх бідах. При цьому зі всіх засобів масової інформації донеччан запевняли, як круто живе Росія. Зокрема й через це серед місцевих мешканців розповсюдилася абсолютно хибна думка про те, що їх економічні та соціальні проблеми пов’язані з керівництвом “республіки”. Ще у 2021-му році ледве не на кожному кроці можна було почути фразу: “цей Пушилін задовбав, коли вже Путін наведе тут порядок”.
Втім, повноцінний прихід Росії став кінцем навіть натяку на життя у так званій “ДНР”. Тотальна мобілізація, руйнування об’єктів критичної інфраструктури, різке скорочення фінансування з Москви, а також обвал цін стали суворою реальністю для жителів Донецька, Макіївки, Горлівки, Шахтарська та інших міст, що перебувають під окупацією. Із кожним днем війни російська економіка просідає, а першими на собі це відчувають саме жителі окупованих територій.
Крім того, донеччани дуже сильно страждають від відсутності водо- та теплопостачання, а нещодавно через обстріли з боку росіян до цього додалися ще й відключення електроенергії. І як би пропагандисти не намагалися звинувачувати в усьому ЗСУ, кожен мешканець Донецька знає, хто обстрілює його місто. Адже всі снаряди летять з боку Макіївки.
Пів року життя без води, відсутність зарплат та щоденні обстріли без шансів на покращення призвели до того, що люди почали ненавидіти як Пушиліна, так і Путіна.