Генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко пояснив, які перспективи відкриваються після звільнення Урожайного. Він заявив, що тепер перед ЗСУ відкривається шанс прорватися до Азовського узбережжя.
“Далі треба просуватися вперед і звільнити Старомлинівку. Стратегія наступальних дій полягає в тому, щоб безумовно вийти на узбережжя Азовського моря, перерізати таким чином сухопутний коридор росіянам та вийти на відстані, з яких можна нашою артилерією завдавати ударів по військових обʼєктах в Криму, і зробити цей півострів з точки зору забезпечення ворожих військ островом. І потім вже – робити наступні кроки”, зазначив він в ефірі Апостроф ТВ.
Це вже були сили з наших стратегічних резервів. Але вони у нас і досі набагато більші за російські та в повній мірі ще не введені в дію. В цьому полягає дуже відповідальне завдання воєнно-політичного керівництва – в першу чергу, військового – розшукати слабкі місця, можливо, на Херсонському, Запорізькому, Таврійському чи Шахтарському напрямку. Є відповідні перспективи в районі Бахмута.
Тобто необхідно визначитися з оцими напрямками, де треба нанести ураження акумульованої сили. А це відбудеться, скоріше за все, до кінця цього чи початку наступного місяця. Треба нанести ураження, зробити коридор, прорвати другу лінію оборони, якщо це буде стосуватися Запорізького напрямку, вийти на оперативний простір і тоді вводити оперативні резерви.
Щодо стратегічних – треба дивитися, яким буде цей прорив, яким буде це забезпечення. На жаль, до кінця цього місяця ще не в повному обсязі надані нам озброєння та техніка, які були узгоджені з нашими союзниками, і які нам дуже потрібні. Американці надають черговий транш на 200 млн доларів – там є багато того, чого потребують оборона і наступ. Питання в тому, наскільки швидко це все зʼявиться в Україні. За сукупністю це може дати нашим Силам оборони спроможність для реалізації наступальних дій.
Також треба памʼятати, що на Сході ідуть запеклі бої, Сили оборони України виконують стратегічні оборонні операції на великій протяжності лінії фронту – від Купʼянська і до Вугледара. Там досить непроста ситуація.
З погляду проведення Силами оборони оборонних дій це, скоріше за все, Купʼянський напрямок, а також район Кремінної. Щодо наступальних дій на півдні – Мелітопольський і Бердянський напрямки. Треба сказати, що ворог бачить перспективу цих дій з боку Сил оборони Україні і перекидає туди резерви: озброєння, техніку, боєприпаси, живу силу. Ми бачимо, що навколо, наприклад, Урожайного (Бердянський напрямок) і Роботиного (Мелітопольский напрямок), завдяки цим зусиллям ворога ідуть запеклі бої, противник намагається зупинити просування наших військ. Якщо є доцільність, наші війська переходять на деяких напрямках в оборону, роблять контратакувальні дії, збираються з силами, закріплюються, а потім знову просуваються вперед.
Поки ми готувалися до своїх наступальних дій, росіяни теж готувалися. На жаль, у звʼязку з тим, що своєчасно – як ми просили восени – союзники не надали нам техніку й боєприпаси, ворог підготував ударне угруповання на сході нашої країни – десь біля 120 тисяч з відповідним озброєнням. Також він побудував досить міцну систему оборони в Запорізькій області. Тому додаткові сили – можливо переправити й з глибин росії.
А тих сил, що знаходяться зараз на нашій території, їм поки не вистачає закривати всі свої питання. Вони перекидають сили по великому фронту протяжністю в півтори тисячі кілометрів. Але наша розвідка та союзники проводять відповідні дії. Якщо буде загроза формування нових можливостей та спроможностей з боку збройних сил російської федерації, то це буде виявлено, й будуть проведені адекватні дії.
