Українці сподіваються, що деокупація області не за горами 

Станом на 19 грудня на Луганщині, на Сватівському та Кремінського напрямках перевага на боці ЗСУ, окупанти там перебувають в обороні. За словами очільника Луганської обласної військової адміністрації Сергія Гайдая, він сподівається, що до Нового року звідти будуть хороші новини.  

У Білогорівці наші військові тримають оборону – ворогу не вдається просуватися.   На окупованій території збільшено кількість блокпостів для пошуку дезертирів. Якщо хтось з армії РФ намагається відступити – на нього чекають загранзагони окупантів;

У населення на захоплених територіях залишається все менше сподівань щодо обіцянок з боку РФ. Росіяни не планують їх виконувати.  Водночас у деокуповані населені пункти влада обіцяє підвозити людям дрова. Слід зауважити, що Збройні сили України можуть показати результати на початку 2023 року. Військовий експерт Олександр Коваленко розповів, що найближчими місяцями на двох ділянках фронту можна очікувати успішного контрнаступу ЗСУ.

“Найближчими місяцями я бачу кілька локацій, де дійсно можливі успішні просування контрнаступального характеру саме Збройних сил України. На мій погляд, це може бути Луганський плацдарм або Запорізький плацдарм. Не виключаю навіть лівобережної частини Херсонської області. Це саме зимовий період — кінець грудня 2022 року і приблизно I квартал 2023-го, навіть скажу так — десь до половини березня буде така сприятлива обстановка щодо просування саме на таких напрямках”, — сказав Коваленко.

Він також наголосив, що термін залежить від того, наскільки оперує цими можливостями Генеральний штаб ЗСУ.

“Оскільки він володіє більшою інформацією і більше моментів, які повинні максимально сприяти контрнаступу, він знає більше інформації щодо цих моментів. Але попередньо, скажімо так, сприятливо умови складаються саме так, особливо в Луганській області”, — сказав Коваленко.

У свою чергу, є думка, що російські збройні сили готуються до контрнаступу на Луганському напрямку фронту і роблять спроби контратакувати, розповів в ефірі єдиного телемарафону речник Східного угруповання ЗСУ Сергій Череватий.

“Росіяни на Луганському напрямку (елементом його є Купʼянський напрямок) готують контрнаступальну операцію. Але ми про це знаємо, відстежуємо їхні дії та активно цьому протидіємо на всіх ділянках — в районі Сватового й інших районах, де вони намагаються контратакувати”, — сказав Череватий.

Він наголосив: ситуація на фронті у Луганській області контрольована, хоч і складна. Українське військове командування володіє інформацією про війська, які зосередила там РФ, і використовує дані при плануванні операцій. “Ми бачимо всі їхні дії”, — підкреслив військовий.

За словами Череватого, на Авдіївському та Бахмутському фронті ситуація зовсім інша. Адже тут армія РФ давно зосередила сили та техніку: щодня по кілька десятків разів штурмує позиції українських військових, використовуючи усі види ствольної артилерії, РСЗВ, авіацію.

“Наприклад, штурмову авіацію використовують і армійську авіацію, зокрема, ударні гелікоптери типу К-52. Тобто там (на Луганщині – ред.) вони тільки в інтенції щось робити. І ми знаємо, що вони хочуть робити, і протидіємо цьому активно”, — пояснив він.

Речник розповів, що зараз росіяни переважно штурмують малими групами. Зокрема, вагнерівці на Бахмутському напрямку наступають малими штурмовими групами та після підтримки артилерії намагаються проникнути на позиції українських військових. Але українські військові добре поінформовані про всі зміни у тактиці противника, запевнив Череватий.

На Бахмутському напрямку росіяни вдаються зараз до штурмів малими групами.

“Вагнери” на бахмутському напрямку розбиваються на малі штурмові групи і після вогню артилерії намагаються проникнути до наших передових позицій, щоб зав’язати ближній бій. Ми за цим спостерігаємо за допомогою безпілотників та інших засобів спостереження і наносимо удари і на дальніх підступах, і коли вони ближче підходять до траншей”, — описав бої в районі Бахмута Череватий.

Він також відзначив, що погода впливає на бойові дії: менше можливостей замаскувати позиції, військові не можуть довго перебувати на відкритому повітрі, а техніка потребує іншої, “зимової” експлуатації.