Другий тиждень травня 1951 року був неспокійним для запорізького МДБ: в обласному центрі гостила делегація з Голландії. І всюди пхала свого носа
Делегація голландських робітників у складі одинадцяти осіб, яку очолював журналіст, член комуністичної партії Леонардус Коннінг, перебувала у Запоріжжі з 10 по 13 травня 1951 року. За кожним її членом пильно стежило недремне око КДБ, оперативники у буквальному сенсі фіксували кожен крок, слово, чхання. Утім, у цьому є плюс: завдяки скрупульозним чекістам дізнались, де ходили, як розважалися, що оглядали, які сувеніри купували, чим цікавилися і яке враження отримали голландці у гостинах, передає Корупція.Інфо
Так, увечері 10 травня, після розміщення делегації у гуртожитку Міністерства електростанцій СРСР на правому березі Дніпра, голландцям в якості культурної програми показали повнометражний кольоровий художній фільм "Мусоргський", що вийшов у прокат в СРСР 27 листопада 1950 року.
Наступного дня члени делегації побували на Дніпрогесі, оглянули турбінну залу, шлюз й річковий порт ім. Леніна. Вечірня культурна програма була представлена концертом художньої самодіяльності у клубі металургів.
Під час всіх заходів поруч із туристами перебували оперативні робітники МДБ, які пильно стежили за усім й усіма. Після відвідин Дніпрогесу, один з них доповідав керівництву, що член делегації Ян Вільямс Фос (машиніст Амстердамської теплоелектростанції) цікавився кількістю робітників й службовців, що обслуговували станцію, потужністю кожної турбіни, кількістю обертів вала турбіни, діаметром осі турбіни, яким чином регулюється надання електроенергії споживачам, у скільки разів дешевше електроенергія гідростанції у порівнянні з енергією теплоелектростанції. Окремо його цікавило, яким чином електроенергія передається на відстані, за допомогою повітряних чи підземних проводів й яким чином відбувається ізоляція підземної проводки й якими матеріалами.
Зацікавлення голландця було задоволене майже з усіх питань. Окрім останнього. Інформація була таємницею, тож питання уміло "зрізав" перекладач – видав, що відволікся на переклади запитань інших членів делегації.
Привернув увагу оперативників і член делегації Евартс, який, маючи з собою фотоапарат, зробив кілька знімків делегації, а також намагався сфотографувати деякі об’єкти на Дніпрогесі. Йому під "прийнятним приводом" цього не дозволили.
Після обіду 11 травня члени делегацій, згаданий вже Евартс та Слюрінг висловили бажання відвідати промтоварну крамницю в місті, щоб купити українські сорочки. У супроводі перекладача й оперативного працівника МДБ вони відвідали два магазини, у яких придбали собі по скатертині з українським орнаментом.
Наступного дня голландці відвідали об’єкти житлового будівництва тресту "Запоріжбуд", металургійний завод "Запоріжсталь", де оглянули доменний й мартенівський цехи, слябінг гарячого й холодного прокату, а також дитячий садочок заводу. Звичайно, була й вечірня програма. Цього разу – відвідування цирку.
Супроводжуючі оперативники, знову ж таки, ретельно зафіксували усі питання, які були задані гостями на заводі. Зокрема, їх цікавила кількість робітників та службовців, їхня середня заробітна платня та матеріально-побутові умови.
Керівник делегації Коннінг цікавився, чи відомі радянській владі і чи знайдені винуватці руйнування заводу під час окупації. При цьому він також говорив, що ніколи не бачив такого великого (за розмірами) заводу.
Покепкували трохи делегати з режиму секретності, який був на "Запоріжсталі" та на інших промислових підприємствах. Зокрема, проходячи по заводу повз цех жерсті (який делегації не показували), згадуваний вже Ян Вільямс Фос сказав: "Там певно виробляються якісь "штучки".
Під час відвідування дитячого садочку "Запоріжсталі" Коннінг цікавився загальною кількістю дитячих закладів при заводі, наявністю в них дітей, співвідносячи це з загальною кількістю працівників заводу.
В кращих традиціях люб’язності членами голландської делегації на ім’я дирекції заводу було залишено лист наступного змісту:
Після такого "точечного" перебування у Запоріжжі, оглянувши "правильні" заклади й місця, 13 травня о 9:45 ранку за московським часом голландська делегація у повному складі на спецлітаку з супроводжуючими особами вилетіла із Запоріжжя до Москви, а далі й додому – розповідати про "справедливу соціальну країну". Що-що, а задурювати голови у ній завжди вмів.