Сьогодні система державних інститутів в Україні зазнає найбільшу трансформацію з часів здобуття незалежності. І цей складний процес – виклик не тільки реформаторам, а й залишкам режиму Януковича, які міцно вкоренилися на всіх рівнях влади в країні і нині намагаються за всяку ціну вхопитися за місце в новій структурі державних органів. При цьому закономірно, що об'єктом уваги колишніх регіоналів залишаються хлібні посади в найбільш прибуткових галузях економіки, передає Корупція.Інфо.
Традиційно однією з таких галузей для України завжди був аграрний сектор, який на даний момент забезпечує бюджету третину доходів від всього експорту. У зв'язку з цим профільне міністерство завжди займалося найбільші фінансові потоки в країні. Аграрний міністр Януковича Микола Присяжнюк очолював МінАПК майже пів десятиліття, встигнувши за цей час відмити мільярди гривень і успішно втекти за кордон після Революції гідності. Однак після втечі міністра багато в чому недоторканою залишилася побудована ним система на чолі з його близькими соратниками.
Наприклад, заступником керівника ветеринарної та фітосанітарної служби України при Присяжнюка був чоловік сестри міністра Вадим Симонов, ім'я якого пов'язують з курирування корупційних схем в агросекторі. Близькими соратниками Симонова в межах налагодженої схеми, про яку піде мова, були директор департаменту фітосанітарної безпеки Віталій Романченко і його заступник Андрій Челомбітка. Займаючи ключові посади в даному відомстві, чиновники налагодили організовану систему поборів з вітчизняних зернотрейдерів за допомогою своїх підлеглих в регіональних інспекціях Держветфітослужби.
Головною годівницею для корупціонерів стала Одеська обласна фітосанітарна інспекція. Розвинена портова інфраструктура регіону надає величезні можливості для паразитування на транзит сільгосппродукції, яка в обов'язковому порядку повинна пройти контроль з боку уповноважених відомств. За часів Януковича і Присяжнюка фітосанітарну інспекцію Одеської області очолював Дмитро Кузішен, пост його заступника займав Сергій Поповський, обидва – ставленики Симонова і Романченко. У той же час директором державної установи «Одеська обласна фітосанітарна лабораторія» був В'ячеслав Дігуляр.
Саме він під прикриттям Кузішена і Попівського фальсифікував результати досліджень якості зерна, підмішуючи бур'яни в зразки проб для лабораторії. В результаті, укладення фітолабораторіі не дозволяла зернотрейдерам отримати фітосанітарний сертифікат на експорт продукції. Єдиним виходом із ситуації для трейдерів була додаткова плата "згуртованому колективу" (Дігуляр – Поповський – Кузішен – Челомбітка – Романченко – Симонов-Присяжнюк).
Слід підкреслити, що ця схема успішно працювала вже після падіння режиму Януковича і втечі Присяжнюка. Працювала до тих пір, поки структурні і кадрові перетворення в МінАПК не торкнулися і Держветфітослужби. Остання фактично була ліквідована в поточному році, а її функції в процесі оптимізації структури державних установ передані новоствореній Госпродпотребслужбе.Вместо посади, раніше займаної Кузішеним, була заснована посада начальника управління фітосанітарного контролю Госпродпотребслужби в Одеській області. Виконуючим обов'язки начальника нового підрозділу був призначений Андрій Тофан, перед яким стояло завдання впровадження на практиці дерегуляційні заходів і боротьба з корупцією. Однак це виявилося непросто, оскільки Тофан почав роботу в оточенні старих кадрів.
Наприклад, директором фітосанітарної лабораторії залишився все той же В'ячеслав Дігуляр, фальсифікував зернові проби. У підсумку, Тофан виявився одночасно без належної підтримки з Києва (Госпродпотребслужба знаходиться в процесі становлення) і з великим опором представників старої системи в Одесі. Як тільки керівник нового управління фітосанітарного контролю спробував «накрити» схему «$ 0,5 за 1 тонну зерна», на нього тут же організували цькування. Причому ставлять в.о. начальника, який зайняв відповідну посаду лише два тижні тому, тобто ще до початку експортного сезону, саме цю корупційну схему – на 17 мільйонів річних. Ініціатори кампанії по дискредитації Тофан стверджують, що той нібито вимагав хабара як додаткову плату за видачу "карантинних сертифікатів".
Однак і тут замовники в якості зброї вибрали опцію зі свого власного досвіду, а не з поточного стану справ в державі. Справа в тому, що МінАПК ще в січні минулого року скасував принцип обов'язкового отримання карантинного сертифіката. Тому навіть якби Тофан і захотів розбагатіти на видачу зазначеного дозвільного документа, у нього б нічого не вийшло в силу об'єктивних законодавчих причин. Так чи інакше, неосвічена спроба дискредитувати нового начальника одеського управління фітосанітарного контролю тільки підтверджує – люди Присяжнюка не мають наміру втрачати надприбуткові джерела корупційних доходів.
В оточенні керівництва МінАПК та Госпродпотребслужби поширюється інформація про намір екс-заступник голови ліквідованої ветеринарної та фітосанітарної служби Віталія Романченка зайняти посаду заступника голови Госпродпотребслужби Володимира Лапи для подальшого просування відпрацьованих схем. Деякі джерела стверджують, що Романченко норовить отримати пост самого Лапи, підтвердженням чого може бути кампанія чорного піару проти глави Госпродпотребслужби, нещодавно розпочата окремими ЗМІ. Про замовний характер статей свідчить глибокий дисонанс їх змісту і тих реалій, які супроводжують це відомство останнім часом.
Таким чином, користуючись перехідним періодом реформування державних структур, підпорядкованих аграрному міністерству, соратники екс-міністра Присяжнюка намагаються повернути собі колишній вплив в цій системі. Використовуючи інструменти публічного тиску, вони дискредитують всіх, хто стає на шляху функціонування створених ними корупційних схем.