Останнім часом статус учасника бойових дій – це як селфі з копом: ознака приналежності до загальнодержавних процесів, отримати яку має кожен, хто має бажання продемонструвати свою соціальну активність.
Теорія
Тема незаконного або не зовсім справедливого отримання статусу учасника бойових дій регулярно піднімалася протягом 2015 року. Або йшлося про міністрів та їхніх заступників, які отримали статус ні за що. Або про представників силових відомств, які активно займаються "військовим туризмом", результатом якого стає ця корочка з усіма відповідними пільгами. Або про тих, хто таким чином намагався офіційно уникнути люстрації, як, наприклад, керівництво українського бюро Інтерполу. Або ж про чиновників, які, як сформулював заступник глави Адміністрації Президента України Андрій Таранов, з юридичної точки зору цілком могли би отримати цей статус, а от з моральної – не мали права на це, оскільки безпосередньої участі у захисті держави не брали.
Всі заяви про боротьбу із "військовим туризмом" підкріплювалися гучними звільненнями з посад тих людей, сумнівність статусу яких була доведена або журналістами, або депутатами. Але, разом з тим, не завжди супроводжувалась позбавленням самого статусу. На сам процес роздачі посвідчень і статусів у промислових масштабах все це практично не впливало.
За даними Кабінету міністрів, станом на початок 2016 року статус учасника бойових дій отримали більше 156 тисяч осіб (із них близько 27 тисяч – співробітники МВС). При цьому тих, хто по факту брав участь у бойових діях, у країні налічується, за різними даними близько 60 тисяч осіб. Ким компенсується різниця досить ґрунтовно пояснив Координатор громадської ініціативи "Повернись живим" Віталій Дейнега.
Як розповів сайту "24" голова Товариства ветеранів АТО Кирило Сергєєв, зараз кількість інформації про сумнівні статуси потроху зменшується. "Або це стали робити більш професійно, або вся ця компанія УБД-шних туристів вже своє відкатала, статуси отримали і повернулися", — зазначив він.
При цьому, як розповів Сергєєв, ще кілька місяців тому бійці масово розповідали про те, що у їхніх підрозділах вони фіксували або наявність туристів, або випадки внесення "мертвих душ" у рапорти. Головним чином це стосувалося батальйонів, які підпорядковувалися МВС.
Часто використовували звичну для міліцейських кіл практику телефонного права. Старший начальник дзвонить підлеглому і просить прилаштувати на кілька тижнів співробітників міліції у той чи інший підрозділ, щоб вони пересиділи в штабі або просто фігурували в паперах. Нерідко бувало так, що командирам частин телефонували великі начальники і у наказовому порядку вимагали провести певних людей по документах. Особливо це поширено у батальйонах Нацгвардії і у батальйонах міліції особливо призначення, які перебувають на передовій. Було багато скарг і з батальйону "Дніпро-1", і з "Донбасу", і з "Торнадо",
— зазначив він.
При цьому, за його словами, юридично причепитися до таких випадків дуже складно, тому що за документами у них, зазвичай, все ідеально.
Причепитися до цього юридично можна тільки в одному контексті — за фактом службової підробки, тобто фальсифікації документів. Але тоді у такій кримінальній справі будуть фігурувати найвищі міліцейські чини, відповідно, навряд чи такі справи ми найближчим часом побачимо,
— додав Сергєєв.
Практика
Одним із ймовірних прикладів подібного розвитку подій може стати скандал, який відбувся в особливому батальйоні спеціального призначення МВС "Золоті ворота". Більше ніж півроку знадобилося бійцям, аби зважитися на те, щоб повідомити журналістам про сам скандал. І ще приблизно стільки ж пішло у сайту "24", аби спробувати довести, що порушення мало місце – у відомствах тривалий час відмовлялися відповідати на запити та коментувати наявну інформацію. За цей час батальйон "Золоті ворота" припинив своє існування, оскільки його бійці увійшли до складу об’єднаного добровольчого полку "Київ", а майор міліції Володимир Проволовський був призначений на посаду командира об'єднаного батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Харків".
Наприкінці 2014 року бійці "Золотих воріт" виявили рапорт за підписом комбата Володимира Проволовського про здійснення бойового виїзду внаслідок обстрілу одного із секретів поблизу міста Щастя. Окрім бійців "золотоворітців" у рапорті також фігурували прізвища 13 осіб, яких у батальйоні ніколи не бачили.
Як розповіли сайту "24" бійці, ані під час виїзду, про який йдеться у рапорті, ані до нього жодних обстрілів не відбувалося. Ніяких нових облич із ними разом не було, а характер бойового завдання виключав наявність інших груп, до складу яких могли б увійти зазначені у рапорті особи. Це було звичайне патрулювання у звичайному складі добровольців на одному із блокпостів. Разом з тим, за їхніми словами, після того, як про існування рапорту стало відомо у батальйоні, у Проволовського під час шикування запитали, звідки взявся документ і хто ті незнайомці, які у ньому фігурують. Тоді комбат підтвердив, що рапорт існує і люди, які не входять до складу батальйону, у ньому дійсно фігурують. Однак причину їхньої появи там озвучити не зміг.
Один із добровольців батальйону також розповів: у розмові з ним комбат пояснив, що вписати "мертві душі" до рапорту він був змушений, аби захистити одного зі своїх підлеглих.
Коли потім ставили таке запитання нашому комбату, він підтвердив, що такий рапорт був і був складений тому, що один з наших хлопців залетів. Коли ротація була – його патрульні спіймали на залізничному вокзалі з патронами. Займалися цією справою співробітники відділу внутрішньої безпеки міліції. І, нібито, була своєрідна угода: щоб нашого товариша не переслідували кримінально, ці люди потраплять в рапорт, про те, що вони брали участь у виїзді і були під обстрілом. Це мені сказав комбат,
— розповів боєць.
Дійсно, три імені із тих, які зазначені у рапорті, збігаються із іменами працівників Департаменту внутрішньої безпеки МВС. Двоє з них, як повідомили сайту "24", отримали статус учасників бойових дій. Йдеться про Сергія Житняка, який є заступником начальника Департаменту внутрішньої безпеки МВС і Олега Воробйова, який займає посаду заступника начальника відділу внутрішньої безпеки управління МВС у Полтавській області.
Як повідомили сайту "24" у Держслужбі у справах ветеранів війни та учасників АТО, рішенням міжвідомчої комісії статус учасник бойових дій Житняку був наданий 22 січня 2015 року, а Воробйову – 5 березня. При цьому, за даними Держслужби, у документах, які були надані на розгляд комісії, є і рапорт за підписом Проволовського. Цей рапорт також фігурує у пакеті документів, наданих для отримання статусу УБД, ще п’яти співробітників МВС різних областей, які ніколи не входили до складу "Золотих воріт". При цьому сам Проволовський сайту "24" повідомив, що у всіх підписаних ним документах фігурували виключно ті, хто входив до складу батальйону, а про тих людей, які отримали статус УБД, в тому числі, і на підставі документу за його підписом він ніколи не чув.
У відповіді на депутатський запит стосовно всіх цих людей, які отримали статус учасника бойових дій, в СБУ та МВС повідомили, що вони не мають документів, які б підтвердили, що вони перебували у Щасті у той період, про який йдеться у цьому рапорті.
За словами голови громадської правозахисної ініціативи "Юридична Сотня", юридично довести правопорушення у цьому випадку так само важко, як і у більшості інших. Головна причина у тому, що замість прокуратури бійці звертаються до ЗМІ – так спокійніше.
Хлопці постійно йдуть до журналістів, замість того, щоб йти в прокуратуру, тому що з журналістами можна вчасно зістрибнути з цього питання, відмовитися говорити під запис, і переконатися, що письмово нічого ніде не фіксується,
— зазначила вона.
Тим часом, аби зменшити кількість потенційних "військових туристів" у зону проведення бойових дій, у парламент внесений законопроект, яким пропонується надавати статус УБД лише тим, хто провів на передовій під обстрілами не менше 45 діб.
Автором відповідного законопроекту виступив народний депутат Олег Барна. При цьому у пояснювальній записці до документу наголошується, що його метою є усунення можливостей зловживань при отриманні статусу.
З цією ж метою на сайті президента голова Спілки ветеранів АТО Тарас Ткаліч зареєстрував петицію про перегляд підстав надання статусу учасника бойових дій. За інформацією спілки, лише третина людей, які отримали статус учасника, реально були задіяні у бойових операціях на Сході України. Водночас, реальні учасники бойових дій стикаються із бюрократією та вимаганням грошей під час оформлення статусу.