Недавно в одному з блогів, передрукованому низкою українських видань, з'явилося твердження, що в Україні гіперінфляція.
Її рівень, за підрахунками автора, становить 272% на рік або 64,5% на місяць.
VoxUkraine вважає метод оцінки інфляції, використаний автором блога, неправильним і таким, який неможливо застосовувати до України.
Автор блога розраховує рівень інфляції в Україні за паритетом купівельної спроможності – ПКС. Так само він ранішеоцінював рівень інфляції у Зімбабве.
Паритет купівельної спроможності припускає, що ціна на один і той самий товар в різних країнах повинна бути однаковою.
Наприклад, якщо шоколадка в Україні коштує 10 грн, а в США 1 дол, то 1 дол мусить коштувати 10 грн.
Узагальнено – обмінний курс між двома країнами повинен дорівнювати відношенню рівнів цін у цих країнах.
Наприклад, курс UAH / USD = рівень цін в Україні / рівень цін у США або інфляція в Україні / інфляція у США = зміна курсу UAH/USD (%).
До речі, курс гривні до долара, розрахований Світовим банком за ПКС, на 31 грудня 2014 року дорівнював 4,27. Отже, теорія ПКС далека від реальності.
На спрощеному прикладі з шоколадкою можна одразу побачити вади теорії ПКС.
По-перше, важко знайти абсолютно однакові товари у двох країнах.
По-друге, частину товарів, наприклад, які швидко псуються, а також послуги – освіта, медицина – економічно невигідно або неможливо імпортувати та експортувати. Отже, ціни на такі товари та послуги в різних країнах будуть різними.
Крім того, рівняння ПКС показує "довгострокову" рівновагу, наприклад, середні значення курсу та інфляції за десятирічний період, тоді як у короткостроковому періоді на курс національної валюти можуть впливати спекуляція чи паніка, що і спостерігалося протягом останнього місяця.
Застосовувати ПКС у такій ситуації – рівнозначно висновку, що нормальна температура тіла людини – 39 градусів, вимірявши її під час грипу.
Правильний розрахунок інфляції – це порівняння цін на товари та послуги, що входять до споживчого кошика, в різні періоди. Саме такий розрахунок здійснює та публікує Держстат. В кінці січня він визначив, що річна інфляція, тобто з січня 2014 року по січень 2015 року, сягнула 28,5%. Чи можна довіряти цим даним?
Як показує дослідження Тома Купе, ціни на продукти харчування в київських супермаркетах змінювалися подібно до звітів Держстату. Отже, якщо оцінка інфляції Держстатом і занижена, то на кілька відсоткових пунктів, а не в рази.
|
| Фото unian.net |
Інфляцію для Зімбабве автор блога розраховував за ПКС через те, що статистична служба цієї країни, на відміну від української, не публікувала жодних даних і, мабуть, не здійснювала жодних спостережень.
Отже, автору залишалося лише припустити, що рівень інфляції дорівнює рівню знецінення національної валюти. Коли інфляція сягає десятків тисяч відсотків, як у Зімбабве, таке припущення можна толерувати, але щодо України воно хибне.
Наприклад, з початку 2000 року до середини 2008 року сукупна інфляція становила 112%, тобто ціни зросли більш ніж удвічі, тоді як гривня зміцнилася (!) стосовно долара з 5,38 грн за дол до 4,85 грн за дол.
Щодо цифри 272%, то автор узяв курс "чорного ринку" на момент написання статті (33,78 грн за дол) та порахував його зростання порівняно з курсом рік тому (24 лютого 2014 року середній курс гривні до долара становив 9,1).
За цим методом інфляція в кінці лютого 2015 року повинна була становити 30/8*100% = 375%. Відтак, за лютий ціни мали б зрости майже на 140%, що є очевидним нонсенсом.
Отже, залишилося одне питання: чи висока інфляція в Україні, і чи можна говорити про гіперінфляцію?
Формально, гіперінфляція визначається як зростання цін не менш ніж на 50% на місяць або приблизно на 13 тис відсотків за рік – це не український випадок. Тим не менш, порівняно з останніми роками, інфляція майже 29% за рік – дуже високий показник. Востаннє такий рівень було зафіксовано у 2008 році.
Ціни на окремі товари та послуги зросли ще більше. Яйця за цей період подорожчали на 77,1%, автомобілі – на 83,7%, послуги каналізації – на 71,4%. Проте інші ціни зростали значно повільніше: на молоко – на 13,9%, масло – 9,4%.
Якщо не відбудеться бездумного друкування гривні, як у середині 1990-х років, гіперінфляція Україні не загрожує. Хоча в умовах війни і спаду виробництва навряд чи можна очікувати швидкого повернення інфляції до однозначних цифр.