Як тільки з’явилися перші чутки про ймовірне вторгнення РФ, безліч міжнародних лідерів намагалися переконати Путіна не йти на цей крок.

Зокрема, канцлер Німеччини Олаф Шольц.

Як розповів в інтерв’ю НВ колишній посол України в Німеччині Андрій Мельник, Олаф Шольц міг отримати погрози від Владіміра Путіна. Не виключено, що диктатор з Кремля попередив, що ладен завдати ракетного удару й по Берліну.

Мельник зазначив, що він не виключає погроз з боку Путіна. Особливо на фоні заяви колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона. Тож, наголосив експосол, не можна виключати і такого перебігу подій.

Бо росіяни знають, що німці, навіть є ж таке поняття – german angst. Angst означає страх. Ankst — це вже навіть усталений термін, що характеризує цю стриманість, нерішучість, намагання відтягнути ухвалення рішення до останнього моменту,– зауважив Мельник.

Власне, це й чітко демонструє поведінку того ж Олафа Шольца. Він відкладає доленосні рішення до останнього. І робить це вже тоді, коли отримав максимальний тиск на себе з боку міжнародної спільноти.

Водночас експосол зауважив, що вдалося поступово змінювати відповідну матрицю. Якщо торік ми обговорювали шоломи і протитанкову зброю з Німеччини, то зараз – танки. Як зазначив Мельник, “для німців це квантовий стрибок – направити танки до України проти Росії”.

Раніше схожими даними ділився і Борис Джонсон. Він твердить, що у телефонній розмові напередодні російського вторгнення в Україну Володимир Путін погрожував йому ракетним ударом.

Пан Джонсон, який на той час був британським прем’єром, твердить, що президент Путін сказав, що на це “потрібна лише хвилина”. В Кремлі цю інформацію про слова Путіна спростували.

За словами Бориса Джонсона, ця фраза пролунала від російського президента у відповідь на його попередження, що війна стане “повною катастрофою”. Сама розмова відбувалася у лютому 2022 року і була “дуже довгою”.

Зі свого боку Борис Джонсон попереджав російського президента про те, що вторгнення в Україну обернеться західними санкціями проти Росії та більшою кількістю вояків НАТО на її кордонах.

Він також намагався стримати Росію від військових планів, коли сказав президенту Путіну, що Україна не приєднається до НАТО “у осяжному майбутньому”.

“У певний момент він почав залякувати мене і сказав: “Борисе, не хочу ображати тебе, але ракета – то справа хвилини чи щось таке. Легко”, – розповів колишній прем’єр Британії.

“Але, гадаю, з дуже розслабленого тону, яким він говорив, певного відчуття відстороненості, (можна було зрозуміти) що він лише грає з моїми спробами залучити його до переговорів”, – зазначив Борис Джонсон.

Загалом, за його словами, під час цієї “дуже надзвичайної розмови” президент Путін був “дуже фамільярним”.

Дізнатися, чи були погрози російського президента справжніми, неможливо.

Але, з огляду на попередні російські атаки на Британію – і найостаннішу у Солсбері у 2018 році, – будь-які заяви російського лідера, яким би легким тоном вони не були б зроблені, британський прем’єр мав сприймати серйозно.

Через дев’ять днів, 11 лютого, міністр оборони Британії Бен Воллес полетів до Москви, щоб зустрітися із російським міністром Сергієм Шойгу.

Він також зауважив, що така “холодна, відверта брехня” і підтвердила його переконання, що Росія вторгнеться в Україну.

Коли британський міністр оборони залишав зустріч, генерал Валерій Герасимов, начальник російського Генштабу, сказав йому, що “нас ніколи більше не принизять”.

Менш ніж за два тижні після цього, в ніч проти 24 лютого, коли російські танки перейшли український кордон, посеред ночі Борису Джонсону зателефонував президент Зеленський.

“Зеленський був дуже, дуже спокійним, – розповів колишній британський прем’єр. – Але він сказав мені, що, знаєте, вони напали звідусіль”.

Як розповів пан Джонсон, він запропонував президенту Зеленському допомогти переїхати у безпечне місце.

“Він не погодився на пропозицію. Він героїчно залишився там, де був”.