Просування російських загарбників на флангах навколо Авдіївки створило проблеми для української логістики, але про оточення міста поки що не йдеться.
Про це розповів екскомандир взводу батальону «Айдар» Євген Дикий.
Він зазначив, що Авдіївка – це єдина ділянка старої лінії фронту 2014-22 років, яка так і не посунулася за півтора роки повномасштабної війни.
«І це не випадково. Авдіївська промзона – це потужна фортеця. Вона відпочатку будувалася так, аби витримувати авіаудари ворога. Це приблизно, як на «Азовсталі», але плюс із 14-го року ми її укріплювали. Тобто це промзона, посилена ще й військовою фортифікацією. Тобто лобові штурми ворога виглядають як в анекдоті про «прикре самогубство», – каже Дикий.
Порівнюючи ситуацію з Бахмутом, він нагадав, що тоді у росіян окрім регулярної армії в штурмі міста було задіяно додатково 50 тисяч колишніх в’язнів у складі «ПВК Вагнер». До того ж сам Бахмут не мав і близько тих укріплень, що є в Авдіївці.
«Трохи складніша ситуація не так в самій Авдіївці, як по флангах. Отам у росіян дійсно є певне просування. Зокрема вони в трьох кілометрах від траси, яка з’єднує Авдіївку із тилами», – заявив Дикий, зазначивши, що на такій відстані долітають не лише снаряди важкої артилерії, але й міни звичайного міномету.
За його словами, це справді ускладнює логістику, але в Авдіївці підготовлено великі запаси, тож гарнізон не так критично залежить від зовнішніх поставок.
«Тобто навіть у випадку оточення там на пару місяців взагалі всього вистачає – від харчів до боєкомплекту. Але поки про оточення ще не йдеться. Поки просто ускладнена логістика», – пояснив експерт.
Додамо, що російські окупанційні війська не полишають спроб оточити Авдіївку Донецької області. Ситуація на тому напрямку складна, але контрольована – навколо міста побудований укріпрайон.
Про це розповів військовий експерт Павло Нарожний.
Він зауважив, що Авдіївка тримається вже протягом девʼяти років. Людей у місті мало, а саме воно – дуже пошкоджене.
За словами експерта, пробити зведений довкола Авдіївки укріпрайон доволі складно. Водночас він наголосив, що росіяни застосовують там в тому числі авіацію та важку вогнеметну систему «Солнцепьок». Також ворог бʼє з флангів, що є головною загрозою.
«Там головна загроза – це саме удар з флангів. Але треба розуміти, що з флангів розташована відкрита територія. Вони йдуть колонами чистим полем. Складнішого наступу нема. Так, вони тиснуть, але поки це не має вигляду переможного наступу та серйозних успіхів», – пояснив Нарожний
Що цікаво, раніше, військово-політичний оглядач Олександр Коваленко пояснив, чому порівнювати штурми Авдіївці та Бахмуту не доречно. Експерт перерахував відмінності:
протяжність фронту у Бахмута була в межах 50 км під час наступу, а фронт наступу біля Авдіївки — трохи більше 20 км;
концентрація сил російських військ біля Бахмута — від 20 до 50 тисяч особового складу, а концентрація сил біля Авдіївки станом на сьогодні — понад 40 тисяч;
під час наступу на Бахмут було задіяно понад 300 танків, а за три тижні наступу на Авдіївку було знищено понад 100 російських танків.
«За три тижні наступу на Авдіївку було знищено 6 500 окупантів. Це практично 10 батальйон-тактичних груп. До речі, 100 знищених танків і 250 ББМ — це практично штатна комплектація 10 БТГр. Іншими словами, російські окупаційні війська поклали 1 БТГр на 2 км фронту біля Авдіївки. Повторюю. Це тільки за три тижні даної фази наступу», — зазначив Коваленко.