Саміт Україна – Євросоюз відбудеться у Києві 14 жовтня. Під час заходу планують підписати відразу 3 угоди.
Один з чиновників ЄС заявив, що під час саміту підпишуть угоду “про вільне небо”. В інших документах мовитиметься про приєднання України до програми досліджень та інновацій Horizon Europe, а також – програми “Креативна Європа”.
Посадовець наголосив, що угода “про вільне небо” активізує туристичну привабливість України. Зокрема, на український ринок можуть зайти нові перевізники.
Під час саміту також обговорять:
боротьбу з пандемією коронавірусу;
ситуацію у Криму та на Донбасі;
енергетичну безпеку України.
Долучення України до Horizon Europe
Horizon Europe – програма наукових досліджень та інновацій.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що участь України у Horizon Europe означатиме співробітництво в усіх наукових сферах: від медицини до космосу. Окрім того, це надасть додаткові фінансові можливості для наукових установ та обмін досвідом для українських вчених.
Раніше стало відомо, що кабмін схвалив проєкт розпорядження президента Володимира Зеленського, який дозволить Україні укласти договір з ЄС щодо участі в “Горизонт Європи” – європейській програмі наукових досліджень та інновацій.
Зазначимо, що попередньо відповівши на питання журналістів, віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина виступила зі вступною промовою про перегляд Угоди про Асоціацію з ЄС.
Ольга Стефанішина заявила, що триває рух до лібералізації торгівлі. Також чиновниця заявила про плани та поточні виклики.
Підписання угоди про спільний авіаційний простір з ЄС планується на 2022 рік. У 2021 році поруч з власне європейською інтеграцією актуальними стали питання саме енергетичної безпеки. Росія використовує фактор нафти та газу у своїй доктрині національної безпеки, а також у власній геополітичній грі, – заявила вона.
Також Стефанішина охарактеризувала період 2020-2021 років як дорослішання від святої віри в правила до реального діалогу, реальних торговельних дискусій. Без перебільшення нинішню ситуацію можна описати як Третя торговельна світова війна, а національний протекціонізм став трендом не лише України, але й всього світу.
За великим рахунком діалог України з Євросоюзом нині став більш вимогливим для обох сторін переговорного процесу. Це при тому, що Україна лише десяток років тому почала реально боротися за ринки збуту.
Торговельні дискусії мають відповідати національним інтересам. Хоча маємо й певну натягнутість у взаєминах Україна – ЄС. Це стосується в першу чергу торговельних бар’єрів,– резюмувала Стефанішина.
Нагадаємо, 12 жовтня у Києві відбудеться 23-й міжнародний саміт Україна – ЄС. І важливо, щоб Україна була не лише споживачем політики ЄС, але й учасником дискусій під час їхнього вироблення. На думку Стефанішиної, українська промисловість не повинна бути під тиском зеленого переходу.
Євросоюз до 2050 року прагне зробити Європу нейтрально кліматичними континентом, перед цим суттєво зменшивши викиди вуглецю в атмосферу (в середньому на половину).
Нині Україні важливо формувати торговельні союзи. Водночас Україна чітко виконує директиви Євросоюзу, зокрема в створенні нових ринків, заявила Стефанішина. Це стосується також Закону про донорство, Закону про ринок деревини.
І це все триває в той час, коли Росія розганяє маніпуляції навколо того, що Україна складає конкуренцію ЄС, посилюючи тиск на європейських політиків, щоб ті зняли чи принаймні посилили санкції проти Кремля, накладені за анексію Криму 2014 року.