1 листопада парламент прийняв законопроект, який передбачає упорядкування системи надходження та використання коштів із рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату. Це має збільшити доходи місцевих бюджетів. Чому його приймають сьогодні, через рік після внесення та які суми та на що витрачатимуться?

У вівторок Верховна Рада спромоглась прийняти у першому читанні за основу законопроект №3038 "Про внесення змін до Бюджетного Кодексу України" (щодо упорядкування системи надходження та використання коштів із рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату), повідомляє Корупція.Інфо

Зазначений документ передбачає віднесення до складу доходів загального фонду бюджетів міст республіканського, Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад 1,5% рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату. До складу доходів загального фонду бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів – 1,5% відсотка рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату. Та 2% рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату – до доходів загального фонду бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів за місцезнаходженням (місцем розташування) відповідних ділянок надр.

У своїй сукупності рентні платежі в поточній редакції закону України про державний бюджет акумулюють суму понад 50 млрд грн.

Відповідно, за умови реалізації норм зазначеного законопроекту органи місцевого самоврядування в поточному році могли б отримати додатково для розвитку інфраструктури, створення робочих місць фінансування соціальних програм 2,5 млрд грн, тільки за рахунок розподілу між ними 5 відсотків рентних платежів за надрокористування, яке здійснюється на території їх відання.

Звісно, що цей законопроект можна та варто піарити під лозунгами подальшої децентралізації та зміцнення економічної самостійності територіальних громад. Загалом, так і відбувається.

Подряд з цим, варто зазначити, що проект було ініційовано та внесено на розгляд до Ради ще восени 2015 року.

Необхідність у його негайному прийнятті виникала ще тоді, про що неодноразово висловився керівник "Укргазвидобування", зазначавши: "Зараз 100% ренти, які стягуються з компанії, залишаються в держбюджеті. Це створює дисбаланс, тому що такі компанії, як "Укргазвидобування ", працюють в регіонах, по селах. І села не зацікавлені, щоб у них нафтогазові компанії працювали. Ми ходимо за ними й просимо: "Дайте ділянки для буріння". Вони відповідають: "Навіщо нам це треба, якщо ми ніяких грошей з цього не отримаємо в місцевий бюджет?". Уже рік обговорюється ініціатива, згідно з якою маленьку частину ренти (державі там мільярдні ренти йдуть) залишали на місцях. У минулому році "Укргазвидобування" заплатила ренти більше, ніж будь-хто, – 14 мільярдів гривень. Всього податків – 20 мільярдів. Ця вся рента платиться до Києва в центральний бюджет, а на місцях вони потім вже отримують тільки бюджетні субвенції".

Вже неодноразово зазначалось, що у бюджеті на 2017 рік держава перекладає значну частину видатків, зокрема щодо оплати вартості обслуговування та ЖКП деяких закладів охорони здоров’я, освіти, крім того на місцеві бюджети лягає обов’язок компенсації заборгованості в різниці між економічно обгрунтованими та тими тарифами, які встановлювались регуляторами протягом останніх 3-х років.

У 2015 році цей законопроект на поточний рік не голосувався, оскільки ставки ренти за надрокористування залишались високими (як згадувалось вище у сукупності понад 50 млрд грн надходжень до бюджету). У той самий час, виходячи з першої редакції проекту бюджету на 2017 рік , зазначені ставки значно зменшено.

Доходи від ренти на видобування нафти закладено на рівні 5,37 млрд грн, що на 31% менше ніж у 2016 році (мінус 2,4 млрд грн); рента на газ – 33,28 млрд грн, або ж на 9,65 млрд грн (мінус 22 %) менше ніж у поточному році; рента на конденсат – 2,03 млрд грн, або мінус 16 % від поточного рівня (мінус 0,37 млрд грн).

Разом зазначені надходження приблизно складають близько 40,7 млдр грн, або ж на 10 млрд грн менше. Відповідно і розподілені доходи на місцях будуть менші на 500 млн грн, та становитимуть орієнтовно 2 млрд грн.

Враховуючи те, що за різними оцінками, місцевим бюджетам (станом на сьогодні) на компенсацію різниці між економічно-обгрунтованими тарифами та не зовсім обґрунтованими, доведеться витратити 5 до 7 млрд грн, навряд чи можна розраховувати на те, що відсоток рентних платежів, який вони розподілятимуть відповідно до цього законопроекту, піде на розвиток місцевого самоврядування.

Додамо до цього потребу місцевих бюджетів у фінансуванні утримання освітніх та закладів охорони здоров’я, оплати зростаючих рахунків за комунальні послуги та енергоносії, а це за різними оцінками означатиме потребу у додатковому знаходженні майже 4 млрд грн, і стає зрозуміло, що про розвиток говорити не доводиться.

Взагалі, хороша стратегія отримання політичних бонусів для поточної системи управління, урядування та осіб, які її уособлюють. Передаючи на місця обов’язкові для фінансування статті видатків, представники Уряду говорять про те, що за рахунок Державного бюджету підвищать зарплатню працівникам медицини та освіти на 30%, просто чомусь замовчують, що кошти на це знайдено не в зростаючій економіці, а за рахунок покладання видатків на територіальні громади. Аналогічна ситуація і з рентою. У ЗМІ говорять про те, що ми передаємо додатковий ресурс на місця, просто замовчують те, що цей ресурс піде на покриття додаткових витрат. Причому сальдо ресурс/видатки є від’ємним для бюджету територіальних громад, а як наслідок – мова йтиме не про покращення інфраструктури чи добробуту. Звісно можна говорити, що не зменшуючи ренту, ми не досягнемо амбітних результатів "Стратегії 2020", не залучимо інвесторів до видобутку. Більше того, можна говорити про майбутнє, коли борги будуть погашені, ці кошти йтимуть на розвиток. Але чомусь здається, що коли ці борги погасять, черговий етап децентралізації покладе на місцеві бюджети чергове ярмо.