Наша команда вирішила проаналізувати, чому перспективна партія з доволі сильним лідером не змогла подолати передвборчий бар'єр.
Що підвело верхівку "Громадської позиції"? Насправді все банально і просто. І легко описується п'ятьма пунктами.
1. Погана назва партії – довга, не скорочується, не емоційна, "не продається" виборцеві. Потрібна нова назва і новий імідж партії.
2. Запит майданівського середовища на нові обличчя вловив Садовий і поставив Ганну Гопко вперед, а себе – назад. Якби Анатолій Гриценко уступив перше місце комусь із представників майдану – це дало б більше плюсів.
3. Перша двадцятка "Самопомочі" не містила жодного депутата, а "ГП" – трьох, причому за Канівцем тянувся шлейф "тушки", а чому в списку з'явився вихідець з "Батьківщини" Макул – взагалі незрозуміло, чинний депутат з нього ніякий і не зрозуміло, чому за нього треба знову голосувати.
4. Лідер списку був занадто критичний до тих, кого потенційний виборець партії вважає, з усіма умовностями, "своїми". Запекла рубка з Яценюком та іншими, які "все роблять не так", сприймалась погано. І це треба було вчасно відчути.
5. Телевізійна реклама – потрібна. На жаль, але це факт.
