І хоча за підсумком тривалої конкурсу на зайняття посади Директора Державного бюро розслідувань Анатолій Матіос – у числі 19 «щасливчиків», його виступ на конкурсній комісії змусило замислитися: а що з себпочему я є такий важливий кандидат і якими успіхами своєї роботи він може похвалитися, що так демонстративно розкидається фразами про власну значимість для країни, повідомляє Корупція Інфо
Назвав себе самим розумним, досвідченим і кращим в країні на роль Директора чи не найважливішого правоохоронного органу в країні – ДБР, Анатолій Матіос критикує ухвалений у 2012 році Кримінально – процесуальний кодекс; людей, з якими колись працював, а також політиків, які заважають йому, такому унікальному фахівця, підніматися по заслуженою кар'єрних сходах.
Разом з тим, пан військовий прокурор не може спокійно пояснити джерела доходів своєї сім'ї, тікаючи в нервовому тику від журналістів; не може надати звіт про розслідування у військовій сфері, при цьому ратує за те, щоб до нового органу були віддані ці повноваження; абсолютно не відповідає за дії своїх підлеглих, які причетні до корупції і контрабанді у всіх регіонах країни, при эотм заявляючи, що кадрове питання для нього – справа честі.
Нарешті, може бути тому честолюбний Матіос всюди заявляє, що не служив «режиму Януковича» і не підлягає люстрації, а за фактом – був правою рукою глави Адміністрації Президента Віктора Януковича.
Додамо сюди постійну брехню, піар і маніпуляції з даними і цифрами…
Хто ж ти такий, Анатолій Матіос?
Некерований і труднопрогнозированный спеціаліст
На початку цього року головний військовий прокурор Анатолій Матіос вже проявив свою унікальність і перевагу над законниками і всіма, хто крутиться в юридичному середовищі, коли пригрозив відкрити кримінальне провадження на тих народних депутатів, хто піде проти до внесення змін у закон про Державне бюро розслідувань, за статтею «держзрада» і який був підписаний Петром Порошенком 14 січня цього року.
На питання, чи є у нього достатньо доказів, що дозволяють зареєструвати досудове кримінальне провадження, військовий прокурор заявив: «Для реєстрації виробництва потрібно тільки моє глибоке переконання про наявність ознак злочину. А ось докази здобуваються в процесі розслідування. Але підстав для реєстрації, повірте мені, буде достатньо».
Вся справа в тому, що гнів вояки Матіоса був викликаний нормами закону про ДБР у частині кваліфікаційних вимог до його співробітникам, а також невиразною трактуванням в частині розслідування «майданівських справ». При цьому Матіос тоді заявив, що ДБР не повинна займатися розслідуванням військових злочинів. Мовляв, на той момент цими справами займалося 120 слідчих – його підопічних, а в Бюро цим займатися буде незрозуміло хто. Тим більше, новий орган координується урядом України.
Однак, критичне ставлення до настільки неприємного нового органу, який би займався розслідуванням ще і злочинів военнной сфери, тим не менш, не стало перешкодою для того, щоб подати документи на участь у конкурсі на зайняття посади Директора ДБР.
І настільки успішно Матіоса «вели» всілякі ЗМІ саме на посаду Директора, що той уже встиг спрогнозувати покинути свій пост до перших 100 днів роботи на посаді генпрокурора Юрія Луценка, тобто, до 1 вересня.
«Зроблене і створене є на кого залишити. Піду вчитися іншого життя» – як би натякаючи на нову посаду обіцяв Матіос.
Водночас, на його думку, наглядове відомство має намір оголосити про підозру за основним звинуваченням колишнього президента Віктора Януковича.
Як би не так. Причому, у двох випадках.
Практично на 100% впевнений в отриманні посади Директора Державного бюро розслідувань, Анатолій Матіос продемонстрував відповідні манери і характер у виступі перед конкурсною комісією 25 листопада, заявивши:
«Я буду чи не буду директором Державного бюро розслідувань, якщо дві фракції знайдуть порозуміння між собою, а науковий світ зрозуміє, що політичні і геополітичні інтереси держави вимагають такого некерованого і важкопрогнозованих фахівця, як я».
Після того, як член конкурсної комісії Іван Стойко попросив Матіос не звинувачувати комісію в політичній залежності, Матіос відповів: «Це моє глибоке переконання, і це правильно, тому що у нас коаліція формує держава».
До цього він довго розповідав про те, яке він має перевагу порівняно з іншими кандидатами, і в чому їх «вина».
«Переглянувши записи виступів інших кандидатів, він хоче констатувати, що всі мислять в одному напрямку і більшістю обраний вірний алгоритм початку роботи ДБР».
Тобто, Матіос вже прикинувся членом комісії. І продовжує:
«Але концептуальні основи інших кандидатів, яких він встиг переглянути, які не мали досвіду в створенні, організації і роботи слідчо-оперативних підрозділів і структур, свідчить про непонимнимнии першочергових завдань такого органу, як ДБР».
Тобто, всі інші кандидати – так собі, а я досвідчений – маю 20-річний досвід роботи і бачу чітке розуміння і досягнення результату роботи нового органу в короткий термін.
Чи треба говорити, що таке зарозумілість і цинізм обурили членів комісії з обрання голови ДБР?
Юрист Тетяна Сліпачук зазначила, що таку заяву чути, як мінімум, дивно від дорослого чоловіка, оскільки виглядає це нерозумно і не потрібно.
«Говорити, що дві фракції можуть вплинути на цей процес дуже сумнівно. Можливо вони можуть давати якісь рекомендації своїм представникам, але це не 6 голосів. Кожен голосує самостійно», – додала перший заступник міністра юстиції Тетяна Севостьянова.
Нардеп від «Народного фронту» Євген Дейдей і зовсім заявив, що після такої заяви не зможе проголосувати за кандидатуру військового прокурора Анатолія Матіоса.
Коштувала затіяна Матиосом гра слів з комісією?
Справа в тому, що якщо Президент і його оточення підтримують військового прокурора, то члени комісії, які представляють інтереси «Народного фронту» та міністра МВС Арсена Авакова, з яким у Матіоса давній конфлікт, очевидно, були упереджені до настільки відомому конкурсанту. Однак Матіос їх у цьому випередив, і тепер коммиссия, після розгляду всіх конкурсантів, явно врахує це виступ військового прокурора. І, може бути, тому 5 грудня комісія віддала йому не 9 (максимальна кількість балів), не 8, а 7 голосів, тим самим, давши можливість випередити таких одіозних персон-кандидатів на посаду Директора ДБР як Ольга Варченко
Діагноз «труднопрогнозируемый» щодо Матіоса дійсно можна поставити: через три дні після бурхливого обговорення в інтернет-спільнотах його пафосного виступу перед комісією, він вже кинув фразу: «та не хочу я бути директором ДБР, хочу, щоб в державі був порядок».
Щодо «некерований», що також було заявлено головним військовим прокурором, то відомий «активіст» Віталій Шабунін, навпаки, вважає, що як тільки Матіос очолить ДБР, а він неконтрольований, то всім все згадає. «Тому я не думаю, що таку проблему захоче собі на голову Адміністрація Президента».
Найчесніший декларант
Буквально відразу після фатального для Матіоса подання перед конкурсною комісією, ні від кого не залежний кандидат на пост Директора ДБР, головний військовий прокурор став утікати від настирливих журналістів з їх питаннями про матеріальний стан прокурора і його дружини.
Зауважте, фраза «Да ну вас всіх!» на питання, що стосуються фінансів, зазвичай властива приховує від народного очі своїх багатств чинушам. Матіос ж віщує, що він відкритий і його совість чиста.
«Я не буду вам нічого пояснювати. Читайте декларацію і звертайтеся офіційно».
Чому ж питання про 34 мільйони гривень «дивідендів» від невідомого бізнесу його дружини Ірини Барах змусив його добряче спітніти?
Дружина – цінний скарб Анатолія Матіоса, з якою він побрався у 2014 році. Разом з підприємницею він придбав будинок в Козині Обухівського району Київської області, площею 518, 6 кв м і вартістю 1,8 млн. грн., та земельна ділянка, площею 3100 кВ м і вартістю 5, 3 млн грн. Разом – понад 7 млн грн.
Про те, що задекларував Матіос, ми вже докладно описували, тому варто зупинитися на бізнесі Ірини Барах, за якої Матіос, як за кам'яною стіною.
Їй належить ряд фірм: «Таврійська Перспектива», «Полиекспо», «Ампір», «Зерно Таврії», «Сан і Сан Маріуполь ЛТД», Юридична компанія «Авеллум Легас», Компанія з управління активами «ПРОФІТ-АКТИВ». У «Полиекспо» Барах отримує заробітну плату в розмірі майже 782 тисячі гривень і дивіденди на 10 млн. грн.; фірма «Ампір» приносить у сім'ю Матіосів дивіденди в розмірі понад 22 млн грн. Крім цього, Барах має рахунки на великі суми грошей у банках, а фірми подружжя Матіоса самі надали позики третім особам також крупыне суми грошей.
Краще не намагатися порахувати, скільки припадає прибутку на сім'ю Анатолія Матіоса, а надати цю можливість компетентним органам, бо від того, що це роблять журналісти, абсолютно ніякої реакції не послідує.
Втім, якщо ДБР, одним із завдань якого буде боротьба з корупцією, очолить саме Матіос, то звітувати йому навряд чи взагалі комусь доведеться. Враховуючи політичний розклад, і «якщо дві політичні сили знайдуть компроміс між собою».
А може, й доведеться. Наприклад, перед активістами благодійної організації «Повернися живим», які 1 грудня, після широкого розповсюдження даних декарации Головного військового прокурора України – мільйонера Анатолія Матіоса – дали інформацію про те, що вони направили одному з найбагатших прокурорів України лист з проханням виділити з його нескромного бюджету хоча б на один тепловізор для ЗСУ:
«Ми подумали, що якщо Матіос пожертвує гроші хоча б на один тепловізор, перед відправкою приладу на фронт, ми на день-два дамо їм покористуватися. Нехай «поюзает», освоїть, зрозуміє все-таки принцип роботи)) Правда, розписку про «тимчасове користування» візьмемо, щоб потім точно повернув».
Громадськість проти
Саме з цієї причини ще на початку вересня активісти Автомайдану приїхали під будинок Головного військового прокурора, розташованого в Козині Обухівського району.
Активісти запустили квадрокоптер над будинком Анатолія Матіоса, а поки одна низ них – Ірина Камінська вела трансляцію, на місце одягненими в бронежелеты і каски, озброєними охоронцями маєтку прокурора була викликана поліція.
Анатолій Матіос не підтвердив і не спростував інформації про те, чи перебувають активісти саме біля його будинку, чи ні.
«Я на роботі. Я не знаю». При цьому він повідомив: «дії дурних не коментую. Запустили – нехай грають».
А після нещасливого виступи Матіоса перед конкурсною комісією 25 листопада, Автомайдан і активісти Реанімаційного Пакету Реформ вкотре попросили Головного військового прокурора України «на вихід».
На цей раз причиною акції «Фабрика компромату» проти Матіоса став обшук, який військова прокуратура провела в будинку автомайдановца Миколи Сидоркіна з-за того, що він разом з іншим активістом зафіксував, як голова Голосіївського суду Києва Олена Первушина їздить на незадекларированном авто.
«А саме Первушина, за нашою інформацією, має тісні зв'язки з Матиосом, ухвалюючи потрібні рішення для військової прокуратури. Під стінами ГПУ ми наочно продемонстрували, як прокуратура та суди знову штампують замовні кримінальні справи проти активістів», – відзначили активісти.
Особисто покриває злочинців через суддю
Голова Голосіївського районного суду міста Києва – Первушина Олена Сергіївна стала в черговий раз відомою. Затята корупціонерка, яка після подій Евромайдана обслуговує інтереси Військової прокуратури, крупно облажалася.
Справа в тому, що 24 листопада цього року в 7:45 до Миколи Сидоркину прийшли з обшуком шукати засоби фото – і відеофіксації. Справа, по якій проводили обшук, порушена за ст. 256 (сприяння злочинної організації).
Здійснювався він саме за скаргою судді Олени Первушиною, яка 20 жовтня 2016 звернулася із заявою про вчинення протиправних дій з боку невідомих осіб по відношенню до неї та інших суддів Голосіївського суду при прийнятті ними рішень в процесах щодо Януковича, Клименко і Курченко.
Згідно скарзі Первушиною, зазначені особи нібито намагалися надати «психологічний вплив» на неї і суддів.
Вона також скаржилася, що нібито невстановлені особи вели спостереження за її автомобілем протягом 30 хвилин. Суддя призвела номер автомобіля, з якого нібито за нею стежили. Слідчі аргументували цим необхідність проведення обшуку в Сидоркіна.
Крім того, згідно з рішенням суду, Первушина скаржиться, що при розгляді резонансних справ на засіданнях Голосіївського суду були присутні «сторонні особи» в якості вільних слухачів протягом усього розгляду клопотань у виробництвах з Януковичі, Клименко і Курченко.
Незаконне вплив полягав у тому, що в судовому засіданні з'являлися невідомі особи, які повідомляли, що вони вільні слухачі. Також за нею ніби стежили на автомобілі Шкода. І тому, військова прокуратура «пришила» 256-ю статтю.
Виходить, член Автомайдану сприяв злочинної організації, щоб перешкодити Первушиною належним чином розглядати справи Януковича!
Але найцікавіше, що в Постанові немає жодного зв'язку між зазначеними Первушиною діями і Сидоркиным. Зазначений у Постанові автомобіль ніяким чином до нього не відноситься».
Адвокат Автомайдану Роман Маселко доповнює висловлене своїм товаришем і підкреслює, що оперативна і жорстка реакція Матіоса може бути пов'язана з активною позицією Автомайдану по відстороненню від роботи суддів, які виносили вироки проти активістів Майдану:
«Факт 1. 5 листопада 2016 року після зустрічі з Генеральним прокурором Луценко родичі Небесної Сотні підписують колективне звернення до Генерального Прокурора, Президента, Верховної ради і всім, всім з вимогою активізувати розслідування щодо суддів Майдану тому що за 2,5 року лише за 10 суддям з 330 ведуться розслідування. Пройшло 3 тижні – ніякої реакції НІЯКОЇ.
Факт 2. 17 листопада 2016 голова Голосіївського суду Первушина (де працює хв. 7 суддів Майдану, які власне і приєднувалися до переслідування активістів і щодо яких повинні здійснюватися розслідування) повідомляє, що невідомі особи ходять на її судові засідання і тим самим тиснуть на неї. 18 листопада з'являється постанова про обшук у активіста Автомайдану, який нібито сприяє злочинної організації. А 24 листопада обшук вже відбувся».
Первушина була призначена на свою нинішню посаду ще в 2007 році Указом Президента Віктора Ющенка і зберігає її, незважаючи на зміни політичних еліт і президентів. Незважаючи на те, що відповідно до ст. 20 закону «Про судоустрій і статус суддів» одна і та ж особа не може бути головою суду більше двох термінів поспіль, вона вже чотири рази поспіль є головою цього суду.
Під час подій Евромайдана, Голосіївський суд під керівництвом Олени Первушиною активно включився в справи проти активістів, виносячи незаконні рішення про позбавлення прав учасників Автомайдана (у т. ч. одного із засновників даного суспільного руху – Сергія Хаджинова) за поїздку в Межигір'ї, а також про утримання під вартою затриманих активістів. За порушення присяги було звільнено 2 суддів – Лариса Калініченко і Максим Фролов.
Заповнюючи електронну декларацію, Первушина внесла в неї великий будинок площею 470 кв. метрів в селі Проців біля Києва, що належить її колишньому чоловікові. Тільки за офіційними даними реєстру, ціна цього будинку перевищує 1,5 млн. грн. Сьогодні житлову нерухомість подібної площі в цьому місці можна купити мінімум за 5 млн. грн.
«Саме після зйомки будинку на нас вийшли особи, наполегливо попросили нас не публікувати цей матеріал, це може вплинути на певні рішення цієї судді. Виявилося, що вони отримали інформацію про нас від високих чинів Головної військової прокуратури. Від цих осіб ми в черговий раз отримали підтвердження того, що Олена Первушина є «кишеньковою» суддею військової прокуратури. Згадувалося прізвище Матіос. Те, що пізніше обшук житла нашого активіста проводився саме військовою прокуратурою по кримінальному провадженню, зареєстрований з порушенням всіх правил підслідності, є черговим переконливим підтвердженням цього», – говорять активісти.
«Коли ми почали переконувати, що зібрані речі ніякого відношення до виконання постанови не мають, а також коли інформація про обшук поширилася в ЗМІ, а під під'їздом почали збиратися активісти слідчий зрозумів, що дійсно ніяких підстав для вилучення речей немає. До його честі, він вів себе толерантно і, мабуть, зрозумів, що його просто в темну використовували. В результаті – жодних речей не вилучили», – розповідає адвокат Маселко.
Як відомо, справа Клименко-Курченко веде Головна військова прокуратура ГПУ. В кінці жовтня Матіос заявляв, що до кінця року передасть до суду справи щодо злочинної організації Януковича, при цьому заявив, що деякі посадові особи Національного бюро Інтерполу в Україні сприяють членам злочинної організації Клименко, Курченко, Арбузова, Януковича та інших, щоб ті уникли кримінальної відповідальності.
Завжди «послідовного» Анатолію Матіосу постійно заважає щось розслідувати недосконалість норм КПК: 28 листопада Головний військовий прокурор заявив про можливість закриття кримінальних справ проти Віктора Януковича у разі, якщо негайно не будуть внесені зміни в Кримінальний процесуальний кодекс.
«Тому що якщо не буде зібрано достатньої кількості доказів, прокурори будуть змушені протягом грудня-січня 2017 року прийняти процесуальні рішення про закриття кримінальних проваджень щодо членів злочинної організації, у створенні та управлінні якої підозрюється Янукович Віктор Федорович», – написав у зверненні до Президента Матіос.
А як же його заяву про те, що банкір, екс-заступник голови наглядової ради компанії «ВЕТЕК» Борис Тимонькін піде на угоду зі слідством?
Адвокатам бити морди
Некерований, труднопрогнозируемый, послідовний і завжди виконує свої обіцянки Головний військовий прокурор Анатолій Матіос має особливі почуття до адвокатів, бо, не дай Боже, хтось виявиться розумнішим, ніж він.
28 листопада, коли побіжний екс-президент Віктор Янукович давав прес-конференцію, в студії телеканалу «112 Україна» Анатолій Матіос мав необережність висловити своє ставлення до адвоката «беркутівців» Олександру Горошинскому, пригрозивши навіть набити йому морду:
(дивимося з 27-ї хвилини)
«Все, що сьогодні розповідає так званий захисник, не знаю його професійний рівень, беркутівців, це просто плювок всім людям, які бачили кров , три місяці поспіль після лютого застеляли всю Інститутську квітами … Не знаю, що він там був, не знаю, чи знає він, що таке кров, але по-людськи, як говорив сьогодні Генеральний прокурор, так як я українець, я б йому змастив дуже добре в морду, щоб він умився юшкою і відчув наскільки це солодко втрачати рідних ….», – прокоментував Матіос. До цього він сказав, що у адвоката немає моралі, що три роки тому він навіть і подумати не міг, що стане таким популярним.
Природно, таке кричуще заяву не могло пройти без уваги організації «Національна асоціація адвокатів України», яка виступила із заявою щодо висловлювань Головного військового прокурора України.
В НААУ заявили, що емоційний виступ пана Матіоса розцінюють як втручання в адвокатську діяльність та адресне тиск на захисника, поєднане з публічним закликом до насильства.
Своїм публічним виступом Головний військовий прокурор виявив демонстративна неповага до конституційної ролі захисників і прав усіх учасників судового процесу. Цей шокуючий прецедент, на жаль, розширює практику правоохоронних органів по дискредитації адвокатури в цілому і особливо захисників у резонансних і політичних справах», – заявляють в організації.
А скільки адвокатів Матіос гнобив і скільки захисників подали позови проти нього…
А сам-то хто?
Головний военынй прокурор Анатолій Матіос свою кар'єру він розпочав з прокуратури у рідних Чернівцях у 1997 році. Потім його перевели в Херсонську область, де у нього зав'язалися потрібні знайомства і зв'язки.
Там же він познайомився з аграрної мільйонеркою Іриною Барах. Потім недовго працював у прокуратурі Києва, а пізніше за особисту вислугу перед Віктором Ющенком, після його перемоги на президентських виборах, став заслуженим юристом і … перейшов в СБУ на посаду начальника УСБУ у Львівській області.
Знайшов себе Матіос і при Януковичі: з 2011 року по 2014 рік був відряджений з органів СБУ на посаду заступника керівника Головного контрольного управління Адміністрації Президента Януковича. Тобто, з 2011 року по 2014-й, Матіос знаходився в прямому підпорядкуванні у Віктора Януковича, був правою рукою Сергія Льовочкіна і не скористався правом на відставку із-за принципової незгоди з якимись діями екс-Президента. Може з цієї причини Матіос бути зацікавлений в тому, щоб залучити Януковича до кримінальної відповідальності?
З цього приводу координатор громадської організації «Автомайдан-Київ» Дмитро Короп зареєстрував клопотання про проведення допиту особи головного військового прокурора, яким відомі обставини вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних з ОЗУ Віктора Януковича, і масових побиття і розстрілів на Майдані Незалежності в період з 30 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року.
«У зв'язку з цікавими свідченнями Януковича днями раніше, звинуваченнями на адресу Сергія Льовочкіна, з огляду на займану Анатолієм Матиосом посаду в АП з 2011-2014, його особливу близькість до Сергія Льовочкіна, а так само посадові обов'язки, що свідчать про високу довіру побіжного Президента, вважаємо що саме Анатолій Матіос здатний дати необхідну достовірну інформацію слідству з багатьох питань. Так само припускаємо його безпосередню участь у злочинного організованого угруповання В. Ф. Януковича і просимо розглянути необхідність пред'явлення йому обвинувачення!» – йдеться в заяві.
Андрій Портнов також на своїй сторінці у фб повідомив, що Анатолій Матіос, будучи заступником керівника головного контрольного управління АП, займався наглядом за силовиками під час подій на Майдані і доповідав про всі події особисто Януковичу.
Це чергове підтвердження того, що Анатолій Матіос, як мінімум, повинен бути відсторонений від виконання своїх посадових обов'язків і сісти на лаву підсудних поруч з екс-співробітниками Беркута, а не піаритися, погрожуючи їх адвокатам про «набити морду».
Але, зі зміною влади йому знайшлося місце заступника генерального прокурора. Тут до його роботи виникло стільки запитань, скільки не виникало за період роботи на «злочинній режим».
Перш за все, з отриманням посади Головного військового прокурора України, військовослужбовці «тримають зуб» на нього за необґрунтовані звинувачення за ухилення від військової служби, підрив бойового духу, маніпуляції з кількістю загиблих в АТО, переслідуванням, а також явним відсутністю послідовності в своєму ставленні до бійців: то вони зрадники, то потім – герої.
Сюди ж – бездіяльність з розслідування злочинів генералітету ВСУ. В країні не знайдеться жодного, хто б зміг хоч якось висловитися у виправдання Матіоса, коли він говорив, що в Иловайском трагедії складно назвати винних.
Так просите у народу, він вам точно назве прізвища кожного, хто причетний до трагедії в сім'ї, в якій залишилися без брата, батька або чоловіка.
При цьому Матіос має честь конкретно звинувачувати батальйони в корупції і контрабанді із зони АТО.
Секундочку, але ж військова прокуратура повністю контролює пересування товарів і людей по територіям!
Більш того, на Донбасі процвітає торгівля наркотиками і зброєю і як раз підлеглі Матіоса беруть, за різними даними, від 50 до 150 тис. грн. за проходження однієї фури з нелегальним вантажем. Туди ж – прибуток від поставок вугілля.
Не надавши суспільству результатів слідства по трагедій в Іловайські, Дебальцеве, Амвросіївці, Анатолій Матіос поспішає очолити ДБР, та ще й хоче, щоб новий орган займався злочинами військової сфери.
Пиха та самовпевненість сьогоднішнього головного героя, ествественным чином притаманна і його підлеглим, причетність до корупції і злочинах в зоні проведення АТО вже ні для кого не секрет. При цьому, складається враження, що маючи індульгенцію ще від минулої влади, притягнути до відповідальності самого Матіоса у нинішньої влади також не вийде.
Отже, хто ж йому в його успішних справах допомагає? В першу чергу, це «професіонал своєї справи – військовий прокурор сил АТО Костянтин Кулик , який виявився пов'язаним з Матиосом ще й по дідові: обидва в 50-х роках працювали в НКВС на Західній Україні. Воно й не дивно, дивлячись як Кулик і вже його підопічні порушують кримінальні справи на добровольців (справа Ружанского тощо).
Далі йде військовий прокурор Південного регіону Максим Якубовський, який, маючи пристойний достаток і автопарк, скаржиться на маленьку зарплату, вмсесто того, щоб поскаржитися Матіосу на самого себе з приводу контрабанди і корупції, яку його відомство разом з сбушниками влаштувало під Одесою.
Список такою «банди Матіоса» можна продовжувати і по кожному регіону окремо розглядати, редакція «Прокурорської правди» також заявляє про можливість своїм читачам надсилати факти «непідкупної та чесної» роботи працівників відомства Анатолія Матіоса.
В той момент, коли Матіос прогнозував свій відхід з посади головного військового прокурора, Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що «баланс позитиву і негативу в роботі Матіоса визначить «завершення слідства… по справі розв'язування війни РФ проти України і низки резонансних кримінальних справ щодо високопосадовців режиму Януковича».
Що це означає: піар і брехня, як сторони Матіоса, так і з боку Луценка, а по-друге, вирішувати долю Матіоса – явно не в прерогативі генпрокурора.
А тому, у «Прокурорської правди» виникло декілька питань:
– як так вийшло, що посаду Директора ДБР, на яку вели Головного військового прокурора, опинилася за його цинізму і зверхності далека, і що тепер буде робити Анатолій Матіос, гублячись між аргументами в ефективності роботи військової прокуратури і ще не розпочав роботу ДБР?
– скільки ще Анатолію матіосу потрібно пікетів під будівлею ГПУ і листів від адвокатів, щоб він хоча б трохи відчув свою провину?
– на які ще жертви, крім брехні, здатний піти Матіос, щоб отримати бажану посаду?
– чому він так заперечує факт роботи на Адміністрацію президента Януковича, яка дала йому «зелене світло» в сьогоднішній кар'єрі?
– коли, врешті-решт, суспільство услишит звіт за реально виконану роботу Військової прокуратури, і чи взагалі потрібна государаству така структура, працівники якої наживаються на контрабанді і навіть смерті?