Ми впритул наближаємося до межі, коли українці будуть суто фізично не в змозі платити за комуналку.

Такими словами почав публікацію для видання Главред Андрій Золотарьов, політолог, директор аналітичного центру “Третій сектор”.

Далі прямим текстом:

Для президента Володимира Зеленського тема підвищення тарифів – найбільш небезпечна і токсична. Адже якщо українці розуміють, що немає простого вирішення складних проблем Донбасу, посадки Порошенка, покарання корупціонерів, і готові пробачити президента за те, що ці питання залишаються невирішеними, то з тарифами все набагато складніше. І будь-яке підвищення тарифів буде рикошетити по президенту, хоча формально це буде наслідком рішення Кабміну і Національної комісії з регулювання енергоринку (НКРЕКП).

Більше того, ми впритул наближаємося до межі, коли українці просто махнуть рукою і перестануть платити комуналку. Тоді почнеться криза неплатежів, коли люди будуть суто фізично не в змозі платити за комуналку.

Протестні акції проти підвищення тарифів на газ, які почалися в Полтавській області, можуть очолити опозиційні політики. Однак у цьому разі в Україні почнеться “тарифний майдан”.

Ось чому Зеленському слід поставитися до ситуації, що склалася, дуже серйозно. Адже відмовки про те, що президент тарифними питаннями не займається, не будуть сприйняті суспільством.

Стримати протест і не допустити його переростання на “тарифний майдан” могли б тільки рішення президента, які б стримали апетити монополістів. Наприклад, якби було вирішено хоча б питання шаленого підвищення зарплат у Нафтогазі.

Від президента люди хочуть справедливості. І якщо вже доводиться затягувати пояси, то необхідно, щоб все було по-чесному, а не так: у одних пояси затягуються на шиї, а в інших – трохи нижче.

Якщо ж апетити наших олігархів і енергетичних монополістів візьмуть гору, крайнім у цій ситуації виявиться Зеленський. Люди далекі від розуміння того, де чиї вигоди, де інтереси Ахметова, чиї облгази. Люди бачать цифри у себе в платіжках, і ці цифри непідйомні для них. Зрозуміло, невдоволення всім цим буде адресуватися владі, перш за все, президенту, тому що українська політика – лідерська (“ми тебе вибрали, ми тобі довірили – ти за все, що відбувається, і відповідаєш”).

Зеленський повинен зрозуміти, що, якщо по Україні піде хвиля “тарифних майданів” (а такий ризик є, і він дуже великий) крайнім виявиться саме він.