Санкції проти нардепа від ОПЗЖ Віктора Медведчука могли б призвести до дефіциту дизельного палива в Україні. Замість цього глава “Роснефти” Ігор Сєчин, з яким стосунки у Медведчука не склалися, за кілька тижнів знайшов заміну “куму Путіна” в Україні.
Сєчин за допомогою азербайджанського Socar не тільки збереже український ринок, але й викине з нього посередника у вигляді нардепа від ОПЗЖ і його партнерів. Про те, як міжнародна компанія Socar займе роль наближених до Медведчука фірм. Про це йдеться в матеріалі OBOZREVATEL.
Через санкції проти Медведчука “в Україні буде критичний дефіцит дизпалива й автогазу”, заявляли ще кілька тижнів тому ключові експерти ринку. Нібито пов’язана з кумом Путіна компанія відреагувала на обшуки, кримінальні переслідування і санкції – відмовилася постачати дизпаливо “Роснефти” в Україну.
Але до критичного дефіциту ситуація так і не дійшла. У гру вступив глава “Роснефти” Ігор Сєчин. Лише за кілька тижнів він знайшов заміну Медведчуку в Росії – азербайджанську держкомпанію Socar. Вона буде поставляти нафтопродукти замість пов’язаної з кумом Путіна Proton Energy (офіційно компанією володів соратник Медведчука Нісан Моїсеєв).
До речі, як розповідають учасники ринку, насправді свою монополію на поставки російського дизпалива Медведчук отримав завдяки знайомству Моїсеєва із Сєчиним. Сам нардеп від ОПЗЖ особливого впливу чинити не міг.
“Socar дуже важливий партнер для Сєчина. У них є вихід і на Грузію, через яку постачають паливо в Туреччину. Заради Медведчука втрачати український ринок ніхто не збирався. Медведчук не грає тут ключову роль, він імовірно завчасно розібрався в ситуації і зміг стати монопольним посередником”, – говорить учасник ринку.
Зазначимо, Росія – головний імпортер дизпалива в Україні. Власного українського виробництва нафтопродуктів вистачає тільки на 15% потреби. Решта купуємо у країни-агресора (більше ніж 35%), Білорусі (понад 30%), Литви (8,4%) та інших країн. Для прикладу, в минулому році в Україну поставили 1,75 млн тонн дизпалива за допомогою наближених до Медведчука компаній.
Умови поставки – комерційна таємниця, однак у середньому один літр оптом “Роснефть” продає за 40 руб. (14,8 грн). Українцям це саме дизпаливо продають вже по 28 грн (із націнкою майже в два рази). Навіть з урахуванням витрат на транспортування щорічно можна отримувати понад 20 млн грн прибутку на транспортуванні дизпалива.
Після санкцій проти Медведчука, арешту нафтопродуктопроводу та обшуків Proton Energy відмовилася доставляти паливо “Роснефти” в Україну. Це призвело до тимчасового дефіциту. Але вже в травні стало відомо, що Медведчук і компанії його друзів – прокладки, без яких можна легко обійтися.
Політика політикою, а Сєчин не захотів втрачати український ринок. “Роснефть” домовилася з азербайджанською держкомпанією Socar. А прогнози про те, що санкції української влади зруйнують ринок дизпалива, виявилися порожніми “страшилками”.
Віктор Медведчук побудував свою імперію на зв’язках із владою Росії. В Україні ж нардеп від ОПЗЖ довгий час створював імідж незамінного посередника між Україною і країною-агресором. Мовляв, він організовував обмін полоненими, він нібито з легкістю домовився про низькі ціни на російський газ. Але насправді в ієрархії “друзів Путіна” Медведчук посідає далеко не лідерські місця.
І ситуація із Сєчиним це вкотре підтвердила. Як розповідають наближені до ринку співрозмовники, глава “Роснефти” не має особливої симпатії до Медведчука. Відкритих конфліктів між українським “кумом президента РФ” і давнім другом Путіна не було, проте своїм останнім рішенням Сєчин довів – Росія не втратить власну вигоду для того, щоб підтримати політика.
“Медведчук будував нафтогазовий бізнес у Росії, отримав “Новошахтинський завод нафтопродуктів” у Ростовській області. А цей завод, на хвилиночку, входить у 200 найбільших компаній країни. Кому сподобається, коли до джерела, до якого і без того вже вишикувалася черга, пускають нового? Я точно знаю, що деякі високопоставлені росіяни проблемі Медведчука дуже раді”, – розповідає один з учасників ринку.
Ступінь близькості Віктора Медведчука зі своїм кумом Володимиром Путіним значно перебільшують. Це підтверджує зокрема й опубліковане прослуховування розмов Медведчука (розслідування Bihus), в яких він тижнями випрошує у співробітників апарату організувати зустріч із кумом буквально на 15 хвилин.
Сєчин же – вірний прихильник Путіна ще з 90-х. Разом вони працювали в мерії Санкт-Петербурга за Анатолія Собчака. І якщо менш наближені до російського очільника чиновники ставляться до Медведчука як до почту “царя”, то Ігор Сєчин сам ледве не головна дійова особа в “команді Путіна”.
І поки “Роснефть” безпосередньо в Україні працювати не може, заробляти на поставках із країни-агресора буде Socar.
А також підписуйтесь на наш телеграм канал Корупція – інфо – https://t.me/korupciya, аби не пропустити ще більше цікавої та актуальної інформації.