Закони, які запускають судову реформу, набули чинності 5 серпня. Для їхньої реалізації навіть зробили перші кроки – розпочали формування Етичної ради, яка має очистити Вищу раду правосуддя, та конкурсної комісії, яка буде обирати Вищу кваліфікаційну комісію.

Про це йдеться у програмі “Правосуддя по-новому” на 24 каналі.

Однак ВРП паралельно продовжує розкручувати свої страшилки про те, що реформа начебто призведе до колапсу судової системи. Зокрема, вона повністю припинила розгляд скарг на суддів.

Одночасно розпочалась інформаційна кампанія, що начебто завдяки реформі судді будуть абсолютно безкарними, бо через цю паузу закінчаться строки для їх покарання. Насправді це не так. Норми закону щодо інспекторів дійсно виписані не ідеально, але сама ідея є правильною.

Точно не є великою проблемою те, що чинна ВРП втратила можливість розглядати скарги на суддів. Ба більше, я радий, що так відбулось. Чому? Бо наразі дисциплінарна практика чинної ВРП – це відверте покривання недоброчесних і переслідування непокірних.

Приклади “відмазування” суддів

Ось вам кілька нових прикладів. Значний суспільний резонанс викликають факти масового “відмазування” суддями водіїв, спійманих п’яними за кермом. Це одна з найбільш поширених корупційних схем. Однак у ВРП відверто покривають суддів, які цим займаються, навіть коли є очевидні докази їх порушень.

Так Вищий антикорсуд засудив до 6 рокі в’язниці суддю Рахівського суду Закарпатської області Івана Тулика. Він за гроші пообіцяв домовитись про закриття справи щодо нетверезого водія, яку розглядав суддя Віктор Ємчук. Він дійсно закрив її з надуманих підстав, як це й обіцяв Тулик.

Очевидно, що йому таки вдалось домовитись. Як виявилось, Ємчук відмазав не одного п’яницю. Ми подали скаргу на нього, однак у ВРП вирішили, що він нічого не порушив та відмовились бодай відкрити справу.

У іншій схожій справі Національне антикорупційне бюро у березні 2018 року затримало на хабарі суддю Луцького суду Олега Ющука. За версією слідства, він за 500 доларів мав домовитись з іншим суддею – Андрієм Сівчуком, щоб він затягнув справу за керування у стані сп’яніння і закрив її за строком. Саме це Сівчук і зробив.

Ющука затримали “на гарячому” й зараз його судять в Антикорсуді. Щодо Січука НАБУ ще у 2018 році подало скаргу у ВРП.

Там тягнули майже 3 роки й нарешті 19 липня покарали суддю – попередженням. Суворе покарання, правда ж? До речі, у ВРП вирішили, що такі дії не порочать звання судді та не підривають авторитет правосуддя. Мабуть подумали, що неможливо підірвати те, чого немає.

Вовк зацікавлений у можливості карати суддів

Ну і як не згадати Павла Вовка, який мав великий вплив на суддів саме завдяки можливості “рішати” у ВРП через “Гречку”, “Олєжку”, “Свєту” та інших. При цьому у нього самого був повний імунітет. Лише у 2021 році ВРП вже тричі відмовилась відкрити провадження щодо Вовка, де були 100% порушення.

Сам Павло Вовк дуже зацікавлений, щоб ВРП мала право карати і милувати суддів. Про це свідчить той факт, що вже у день вступу в силу закону у парламенті з’явився законопроєкт про відновлення права ВРП розглядати дисциплінарки.

Його ініціатором виступила депутатка від ОПЗЖ Антоніна Славицька, яка дуже близька до Вовка.

Чому у ВРП “палає”

Дисциплінарні справи – це потужне джерело корупції. У 2020 році НАБУ опублікувало цікаву переписку, з якої випливає, що за непритягнення судді до відповідальності у ВРП занесли 50 тисяч доларів. Тому у неї та різних “вовків” “пригорає”, адже вони позбулись цих можливостей. Однак для інших людей це хороша новина.

Особливо тепер, коли ВРП вже не може “порішати” й з’явились шанси на справедливе покарання суддів після перезавантаження Вищої ради правосуддя.