“На Ізюмському напрямку – дива”: Арестович розповів про разючу зміну в діях армії РФ
На Ізюмський напрямок до окупантів вже не надходять резерви з Росії чи з інших ділянок фронту. Тож загарбники періодично перекидають свої БТГ то на Попаснянський, то на Ізюмський напрямки в залежності напрямку головних зусиль.
Це втомлює війська і свідчить про те, що на теперішньому етапі Росії тугувато з резервами.
Про це радник керівника Офісу президента Олексій Арестович розповів у розмові з російським юристом, правозахисником Марком Фейгіним
“На Ізюмському напрямку – дива, там лісовик бродить. Другу чи третю добу відзначена прецікава річ: вже не надходять резерви з Росії чи з інших ділянок фронту. І Попаснянський та Ізюмський напрямки перекидаються двома-трьома батальйонно-тактичними групами у залежності від того, де напрямок головних зусиль в них, що вчора ввечері було вирішено. По-перше, це втомлює війська. По-друге, вони вступають у бій непідготованими, не маючи можливості увійти в курс справ”, – розповів радник голови ОП.
“Це ціла історія, яка показує, що з резервами не взагалі, але на цьому етапі тугувато. Є БТГ нещасні, які штурмують, штурмують Долину днів, непевно, 50 і Богородичне. Потім перекинулися і поштурмували від Попасної трішки вбік, і потім знову – на Долину. Ось так бідні туди-сюди носяться. Чотири ротації за 84 дні там відбулися. Ротовані виходять з великими втратами”, – поінформував Арестович.
Зазначимо, директорка Національної розвідки США Евріл Гейнс заявила, що російський “фюрер” Володимир Путін не відмовився від ідеї захопити більшу частину території України військовим шляхом. Через це, за її словами, найшвидше вирішення військового конфлікту “залишається досить похмурим”.
Про це пише Reuters.
“Ми й далі перебуваємо в ситуації, коли розглядаємо Путіна і вважаємо, що він має по суті ті ж політичні цілі, які мав і раніше, тобто він хоче захопити більшу частину України”, – заявила вона.
Окрім цього, розвідка США розробила три ймовірні сценарії подальшого розвитку війни в Україні в короткостроковій перспективі. Зокрема,
Найбільш імовірним вважається сценарій загрузлого конфлікту, за якого Путін досягне лише незначної окупації регіонів України.
Другий сценарії – це масштабний прорив Росії.
Третій – успішна стабілізація лінії фронту ЗСУ із можливими, але незначними успіхами в районі Херсона та інших населених пунктів півдня України.
“Якщо коротко, то ситуація має доволі похмурий вигляд”, – підсумувала директорка Національної розвідки США.
Нагадаємо, на саміті НАТО в Мадриді лідери країн-членів ухвалили нову Стратегічну концепцію, яка вперше від часів Холодної війни визначає Росію “найбільш значною і безпосередньою загрозою безпеці союзників, а також миру та стабільності в євроатлантичному регіоні”.
Про це мовиться у відповідному документі, опублікованому на сайті НАТО.
За словами президента Литви Ґітанаса Науседи, стратегічна концепція вперше визначає Росію довгостроковою загрозою безпеці Альянсу, якщо брати приклад війни в Україні.
Щодо можливого членства України в НАТО, коли це може статися, Ґітанас Науседа не став говорити про часові рамки. Проте пообіцяв, що Литва не дасть цій дискусії згаснути.
“Вас заохочує нещодавнє рішення Європейської Ради, де ми вирішили надати Україні та Молдові статус кандидата. Це відкрите питання (членства Україні в НАТО). І я підкреслив у своєму виступі, що обіцянки Бухарестського саміту 2008 року про те, що Україна стане членом НАТО, чинні. Ми маємо дотримуватися обіцянок. Це причина, чому ми не дамо цій дискусії згаснути. Мій дорогий друг, президент Зеленський сказав, що Литва прийматиме наступний саміт НАТО у Вільнюсі (2023 року). І він висловив сподівання, що зможе його відвідати фізично”, – відповів президент Литви.
Також Ґітанас Науседа підкреслив, що швидкість ухвалення Альянсом рішень має бути збільшена. За його словами, Україні дуже необхідна військове обладнання, важке озброєння, проте іноді бюрократичні процедури займають так багато часу, що неможливо надати цю допомогу так швидко, як це можливо.